Китайська міфологія. Охоронницею тутових дерев в китайській міфології вважалася богиня шовківництва Цань-шень. Згідно з китайськими міфами на берегу Західного моря росло гігантське дерево Цюнсан (“Далеке тутове дерево”). Воно мало висоту в тисячу сюней, червоне листя і ягоди на ньому з’являлися гронами але лише раз на тисячу років. На тутове дерево перетворилася мати легендарного китайського мудреця І Іня. Їй наснився сон, в якому божество сказало їй, що вона має піти зї свого селища і не обертатися. Коли ж вона не витерпіла і обернулася, побачивши, що усе позаду неї залите водою, вона і була перетворена на дерево, в дуплі якого і було знайдено немовля І Іня. Один з персонажів китайської міфології має ім`я Чансан-цзюнь, що означає “Пан довге тутове дерево”. Він мав лікарські здібності, які передав культурному герою-першопредку Хуан-ді. В міфі про китайського культурного героя Хоу-І згадується місцевість під назвою Санлін, що означає “Тутовий ліс”. Тут він спіймав кабана-людожера фенсі. На тутовий ліс перетворила добра фея китайської міфології Ма-гу частину моря в провінції Цзянсу, яку вона змусила відступити за допомоги чарівних заклинань. Це вона зробила, щоб допомогти місцевому населенню. Китайська даоська міфологія. Згідно з китайським трактатом “Шень-сянь тунцзянь” (“Зерцало безсмертних”) дух Чі-цзинцзи, який у даосів вважався втіленням вогню, добув вогонь (можливо, за допомогою тертя) з тутового дерев. В поєднанні з водою цей вогонь дав початок паросткам земного життя. Міфологія монгольських народів. За міфами монгольських народів первинний вогонь виник на землі з тутового дерева (один з варіантів).