Мирт
Грецька міфологія.
У стародавніх греків мирт вважався символом смерті і використовувався в поховальних обрядах, щоб заглушити дух розкладу людсього тіла. Вірогідно з цим пов`язано міф про Пелопа. Візник елідського правителя Еномая Міртіл (його ім`я прямо вказує на зв`язок з миртом) вийняв з колісниці металеву вісь і замінив її на воскову, що і призвело до загибелі Еномая. Пізніше мирт став одним з символів грецької колонізації, і грецькі переселенці обов`язково брали з собою у дорогу гілки мирту, щоб продемонструвати, що старе життя для них закінчилося. Ім`я сина троянського правителя Пріама Есака означає "миртова гілка". Існує міф, який пояснює походження невеликих отворів у листі мирту. Згідно з ним дружина героя Тесея Федра, закохавшись у Іпполіта, побудувала в Трезені храм Підглядаючої Афродіти і слідкувала за тим як поряд тренувався Іпполіт. У дворі цього храму росло миртове дерево, листя якого Федра почала колоти своєю заколкою, нервуючи і страждаючи від нещасливого кохання. Пізніше нібіто поряд саме з цим деревом і було поховано Іпполіта. В Фівах щорічно влаштовувалося свято на честь пам`яті дітей вбитих Гераклом після того як Гера наслала на нього безумство. В поховальних іграх на цьому святі переможців нагороджували вінками з білого мирту. Існував звичай згідно з яким миртові гілки використовувалися греками на пирах. Їх передавали один одному таким чином викликаючи на змагання зі співів та складання віршів. Миртові галузки були одним з атрибутів богинь жіночої краси Харит. З мирту Пелопом було зведено статую богині Афродіті. Її було поміщено на горі Сіпіл.
| 