ГОЛУБ
Міфологія східних слов`ян
Гніздо голубів в будинку українці та росіяни вважали важливим оберегом від
пожежі.
Українська народна міфологіяЗгідно з легендами, поширеними в
Карпатах і Поліссі, ангел у вигляді голубка повідомляв новонародженим дітям про
їх долю. На Закарпатті серце голуба вважалося
дієвим засобом в любовній магії. Існувала віра в те, що коли дати дівчині та
хлопцю по половині голубиного серця то вони будуть вічно кохати одне одного. Згідно з віруваннями поширеними на
Полтавщині для того, щоб примножувалися голуби треба втикнути голубине перо на
даху голуб`ятні. Білоруська народна міфологія Білоруси в районі Свіслочі уявляли людські душі в образі голубків. Якщо
вони відлітали в рай то мали білий колір, якщо ж в пекло то чорний.
Словацька народна міфологія
У словаків під час набивання перин, які йшли у посаг нареченій в них
вкладалося голубине пір`я, що
мало символізувати довге взаємне кохання наречених. Міфологія лужичан
У лужичан кров голуба, якому відривали голову,
використовувалася в магічному лікуванні бородавок.
Сербська народна міфологія
Серби Боснії вважали, що голуб це ангел, який жив у раю. З цим було пов`язане табу вбивати голубів та вживати в
їжу їх м`ясо.
Хорватська народна міфологія
У хорватів Копривниці порошок з висушеного серця голуба застосовувався в
любовній магії. Якщо дівчина хотіла, щоб якийсь хлопець її покохав то вона мала
додати йому в їжу або у воду цей порошок.
Болгарська народна міфологія
Згідно з болгарськими легендами на
голуба було перетворено мати, яка довго плакала по своєму сину на ім`я Гугу. З тих пір вона постійно звала його
по-голубиному "Гу-гу!”
У болгарів району Петрича існувала
віра в те, що щоби стати сильним і сміливим треба з`їсти серце голуба.
Азербайджанська
міфологія
В образі голуба в азербайджанській
міфології поставали посланці бога – пері.Під час приготування мотала (сира в
бурдюку) азербайджанські селяни промовляли замовляння в якому зверталися з
проханням до білого голуба (як посланця Небесного божества) зберегти сир від
псування. Грецька міфологія. Голуби та голубки пов”язані з культами значних грецьких богів. Голубка виступає як священна птиця Афродіти, яку вона постійно супроводжувала. В "Іліаді” Гомера в образі голубок зображуються Гера і Афіна. В Аркадії з голубом в руці зображували Деметру, яка вважалася творцем птахів. Існують дані про існування культу голубки до якого відносилася трьох лика богиня Діана або Діона.
З голубами пов’язано багато перетворень міфологічних персонажів. На голубку перетворилася Еврінома, яка знесла Світове яйце, з якого з’явився Всесвіт. На голубок було перетворено богами цнотливих супутниць Артеміди Плеяд, образи яких були поміщені серед зірок. Потім вони носили Зевсу їжу богів – амбросію. Також на голубок Діоніс перетворив доньок царя-жерця з острова Делос Анія – Елаїду, Спермо і Ено, коли їх намагався захопити Агамемнон, щоб вони годували його військо під Троєю, тому що все до чого вони торкалися перетворювалося на масло, зерно і вино. Після цього голуби знаходилися під захистом богів на батьківщині сестер – острові Делос.
Існують міфи про заснування оракулів, пов’язані з голубами. Дві чорні голубки вилетіли з єгипетських Фів – одна вилетіла до Аммона в Лівії а друга до Додони. Тут вони сіли на дуби і проголосили їх провісниками Зевса. Після цього в Додоні жриці Зевса завжди прислуховувалися до воркування голубів і використовували їх у своїх пророцтвах. Саме з віщого дуба в Додоні голуби принесли звістку Гераклу, що після захоплення міста Ехалії він невдовзі помре або проведе залишок свого життя без жодних тривог і хвилювань. Голуби неодноразово виступають в якості провісників. Зокрема, голуб був випущений Девкаліоном під час потопу і сповістив його про наближення землі.
Також в розповідях міфографів голуб виступає персонажем в подорожі аргонавтів. Вони випустили його, щоб їх корабель зміг проплисти через жахливі скали Сімплегади – коли він пролітав над ними то вони зімкнулися і вирвали з його хвоста лише декілька пір’їн. А коли скали почали розходитися аргонавти швидко подолали цю небезпечну перешкоду.
Християнська міфологія.
В християнській традиції голуб був втіленням раю, святого духу, хрещення і взагалі християнської віри.
Мусульманська міфологія.
В мусульманській міфології голуба відносили до 10-ти тварин, пов’язаних з небом і хазяїном його називали пророка Нуха.
Західно-семітська міфологія.
В міфології західно-семітських племен голуб був одним з символів богині-діви Тінніт – одного з головних божеств пантеону.
Шумеро-аккадська міфологія.
В образі голуба виступала шумерська богиня Іштар.
В шумеро-аккадському міфі про потоп Ут-напішті надсилає голуба зі свого човна перевірити чи не почала спадати вода і з’являтися суша.
Індуїстська міфологія.
В легенді про царя Ушинаре бог вогню Агні постає в образі голуба. Таким чином він разом з богом грому і блискавки Індрою (він обернувся на сокола) намагався перевірити праведність царя. Побачивши, що сокіл наздоганяє голуба, він зрізав шматки м’яса з власного тіла, щоб віддати їх соколу ("Махабхарата”, ІІІ).
Тібетська міфологія.
В одному з тібетських міфів на голуба перетворилося божество Пехар, яке переслідували принц Муругценпо і бог багатства Вайшравана і був збитий ними стрілою.
Корейська міфологія.
Мати міфічного засновника корейської держави Когурьо Чумона послала йому з голубами зерна 5-ти злаків. Коли вони прилетіли до нього то він їх вбив, витягнув з їх горла зерна а потім оживив, окропивши водою.
Згідно з корейською міфологією предок роду Кім в державі Сілла народився в місцевості Курім, що означає "Голубиний ліс” ("Самгук юса”, ХІІІ ст.).
Балтійська міфологія.
В міфології балтійських народів голуб асоціювався зі стихією повітря. На нього міг перевтілюватися чорт (його часто уявляли в образі бога підземного світу Велса), який був ворогом бога грому і блискавки Перкунаса.
Грузинська міфологія.
В грузинському міфологічному фольклорі зачарованою в образі голуба, або якоїсь іншої тварини, постає золотоволоса красуня Мзетунахаві.
Вірменська міфологія.
Голубів використовували під час свята вардавар, яке відзначалося в середині літа (за вірменським календарем) на честь богині кохання Астхік. Під час релігійних церемоній здійснювалося відпускання голубів на волю.
Адигейська міфологія.
В нартському епосі адигейців голуби вказали нартам, як знайти красуню Ахуміду і чарівну сопілку, яких викрав дракон бляго.
Міфологія тюркомовних народів.
У різних тюркомовних народів в образі голубів часто уявлялися добрі духи Парі.
Таджицька міфологія.
В таджицькій міфології голуб виступає в образі душі-птаха.
Міфологія комі.
Згідно з варіантом міфу про створення світу у комі активну участь в цьому брали брати Йон (бог-деміург) і Омоль, які при цьому постають в образі голубів. Пізніше, коли Йон вирішив відгородитися від Омоля, то він створив небо і поселився на ньому зі своїми голубами. Але голубів погубили ворони Омоля, лише одному з них вдалося повернутися з баговинням у дзьобі, з якого потім виникла земля. Ворона, який переслідував цього голуба Йон задушив.
Міфологія батаків (о-в Суматра –Індонезія).
Згідно з міфом богиня-творець землі Сідеак Паруджар разом з чоловіком Туан Рума Ухіром вбили голуба, який сидів на гілках світового дерева. В його шлунку вони знайшли сімена культурних рослин, які з того часу і поширились на землі.
Міфологія йоруба.
В міфології йоруба голуб разом з куркою допомогли одному з головних богів Оріша Нла створити сушу. Він насипав розсипчастої землі посеред первинного болота, а ці птахи розгребли її, таким чином створивши земну основу.
Міфологія ашанті (Західна Африка).
У деяких нторо (груп людей) у ашанті голуб вважався помічником їх предків у справі народження дітей. Він допоміг їм це зробити за допомогою спеціальних ритуалів. З того часу у цих нторо зберігалося табу на вбивство голубів.
Міфологія гуронів.
Гурони вірили те, щ душа людини може з’являтися у вигляді голуба.
Міфологія кечуа.
У індіанців кечуа голуб вшановувався як священний птах.
|