ВОРОН
Грецька міфологія
Ворони пов`язані з різномантіними персонажами грецької міфології. Вони були атрибутами таких божеств як Аполлон, Асклепій та Крон (саме це і`мя пов`язане з словом cronos – ворона) та була священним птахом Гери. В цілому ворону вважали віщим птахом. З цим пов`язують і епітет Короніда, який був притаманний богині Афіні. Це було майже синонімом
богині-провісниці. Не виключено, що і Аполлон використовував ворон для провіщань
та ворожіння. Він сам перевтілювався на ворона, зокрема в одному з випадків він
саме у такому вигляді рятувався від Тифона.Одним з яскравих персонажів грецької міфології саме ім`я якої пов`язане з вороною є Короніда, яка була матір`ю бога
Асклепія (вірогідно саме тому він і зображувався разом з вороною). Короніда
була фокідською царівною, яку Афіна перетворила на ворону, щоб урятувати від
переслідування бога Посейдона.Міфи по-різному пояснюють чоний колір ворони. Згідно з одним міфом таким кольором її нагородила Афіна, а з
іншим – Аполлон. 1-й варіант : Афіна перетворила ворону, що спочатку мала білий колір, на чорну за те, що вона принесла їй трагічну
звістку про загибель 3-х доньок Кекропа, які кинулися з Акрополя, побачивши
Еріхтонія (вони перелякалися, побачивши, що у нього зміїний хвіст). Після цього
Афіна навіть заборонила воронам з`являтися на Акрополі. 2-й варіант : Аполлон закохався в Короніду і залишив її під наглядом білої ворони коли відправився до Дельф. Але
Короніда зрадила йому з Ісхієм. Ворона намагалася повідомити Аполлона про це,
але він прокляв її тому, що вона не виклювала Ісхію очі за цей вчинок. Через це
прокляття ворона стала чорною і усі її нащадки почали народжуватися тільки
такими. З вороною також асоціювався такий міфологічний персонаж як Фороней. Взагалі у греків було виявлено глибокі коріння поклоніння вороні. За наявними даними в Аттиці існував тотемний клан ворони.
Слов`янська міфологія
В образі ворони згідно з слов`янськими повір`ями могли поставати
відьми. Міфологія східних слов`ян
Згідно з легендами східних слов’ян (зокрема, українців) ворона мала ключі від Вирія – Рая і райського Світового дерева. Але вона прогнівила бога і тому він передав ключі іншому птаху. В російських казках ворон (Ворон Воронович) постає в якості демонічного персонажу. У українців (на Волині) та білорусів (на Гомельщині та Берестейщині) вбита
ворона могла використовуватися як опудало. Її прив`язували на палку або граблі
і ставили в полі (іноді птаха "розпинали” з розчепіреними крилами). Вважалося,
що птахи захотять врятувати ворону, але побачивши вбитого птаха, злякаються і
улетять. Українська народна міфологія
Згідно з легендами, поширеними на Західній Україні, дзьоб ворони став червоним по боках тому що вона пила кров,
що капала з ран розіп`ятого Ісуса Христа. За західноукраїнськими повр`ями людина, що з`їдала серце або м`ясо ворона ставала крадієм. Мертву ворону в Карпатах вішали в курнику, щоб таким чином запобігти нападам ворон на курчат.
Російська народна міфологія
Пір`я ворони використовувалося росіянами в любовній магії. Хлопець, який хотів, щоб дівчина його покохала, закопував висушене вороняче перо під порогом її будинку. Дівчина
мала переступити через нього і "висохнути” по хлопцю, як
висихало перо. Міфологія західних слов`ян
У західних слов`ян магічним лікувальним
засобом вважалося перо ворона. Зокрема, його використовували для лікування
бородавок, ним обмітали або протикали бородавки.
Польська народна міфологія
В деяких районах Польщі була поширена легенда згідно з якою Бог перетворив на чорного ворона людину за те, що вона здійснила вбивство. У населення польского Понарев`я був поширеним звичай класти перо ворони в гніздо курки, що сидить на яйцях. Це мало нібито вберегти курчат від ворон. Ворони вважалися провісниками нещастя і тому почувши її крик треба було три рази сплюнути, або плюнути на камінь і кинути їй услід. Це нібито мало відвернути від людини нещастя. В іншому випадку треба було промовити прокльон : "Щоб тебе розірвало від заду до шиї”. Польським рибакам (Перемишльщина та Помор`я) крик ворона також передвіщав нещасливу риболовлю. Міфологія лужичан
Лужичани вірили, що для завдання порчі хазяїну будинку чаклуни закопували ворона під порогом будинку.
Сербська народна міфологія
Серби наділяли ворон здатністю наврочити людині. У сербів в якості оберегу від будь-якого злого впливу на бджіл вважалася мертва ворона, яку вивішували на пасіці.
Хорватська народна міфологія
Хорвати вірили в те, що ворона може допомогти в лікуванні великої задухи. Для цього треба було спіймати ворону, плюнути їй прямо в рот і після цього відпустити на волю. Болгарська народна міфологія
У родопських болгар щелепа ворона вважалася магічним засобом, що може відлякати нечисту силу від пасіки. Тому бджоляри завжди тримали її при собі. Скандинавська міфологія.
Помічниками і слугами верховного скандинавського бога Одіна були два ворони, яких звали Хугін ("Думаючий”) та Мунін ("Пам`ятаючий”). У вальхаллі бог кормив їх м’ясом.
Балтійська міфологія.
Згідно з уявленнями балтійських народів на ворону мала здатність перевтілюватися відьма Рагана, яка завдавала різної шкоди людям і їх худобі.
Християнська міфологія.
В християнській традиції ворон став втіленням Сатани і взагалі сил Пекла.
Мусульманська міфологія.
Ворон розрив землю на могилі і показав сину Адама Кабілу, що треба робити з трупом вбитого ним брата Хабіла. Але він відмовився наслідувати ворону і розкаявся в своїх гріхах. (Коран 5:34).
Іудейська міфологія.
Під час посухи, яка охопила Ізраїльське царство, бог Яхве врятував свого пророка Ілію, наказавши йому йти до ручаю Хораф, де у нього буде вдосталь води, а кормити його будуть ворони.
Шумеро-Аккадська міфологія.
В шумеро-аккадському міфі про потоп Ут-напішті відправляє зі свого човна ворона разом з іншими птахами перевірити, чи не почала збігати вода. Ворон не повертається, що свідчить про те, що він знайшов сушу.
Китайська міфологія.
В китайській міфології в образі воронів постають 10 сонець – синів богині сонця Сі-хе. Вони жили на гілках дерева фусан, яке росло у вируючому морі і кожного дня з’являлися в небі по черзі.
Китайська буддійська міфологія.
Один з реальних діячів китайського буддизму У-ке за легендою нібито обладнав собі житло на кінцях гілок дерева і за це отримав призвісько "Вороняче гніздо”.
Китайська даоська міфологія.
Даос Ло Сюань, який очолював Хо Бу – небесну "управу вогню” (тут служили усі божества вогню), мав багато видів магічної зброї, а зокрема "глек 10 тисяч вогняних воронів”.
Корейська міфологія.
Населення стародавньої корейської держави Когурьо зображувало сонце у вигляді трьохлапого ворона.
За корейською легендою чорна ворона пролітаючи над міфічним героєм Кунє впустила йому в миску зубочистку (або, за іншою версією, клаптик паперу) зі знаком "ван”, тобто "государ”. Він впевнився, що це є знаком долі і що йому суджено стати правителем. Далі він дійсно став правителем корейської держави Тхебон (Пізнє Когурьо).
Ворони не дали загинути і обігріли своїми крилами Парі-конджу, яку її батько правитель держави викинув в сад поблизу свого палацу. У нього вже було 6 доньок і він очікував сина, але народилася знову дівчинка, яка вижила і стала родоначальницею покровителькою шаманів.
Айнська міфологія.
В айнській міфології верховний бог Пасе камуй врятував сонце, яке намагалося проковтнути одне зле божество, за допомогою ворони. Він відправив її з завданням залетіти цьому богу у рота, чим і було врятовано світило.
Вірменська міфологія.
Ворон (аграв) виступає провісником і посланцем богів у вірменському епосі "Сасна Црер” і вважається священним птахом.
Коли вірменський герой Мгер Молодший не зміг побороти несправедливість у світі земля не могла його держати на собі і він почав в’язнути в ній. Тоді предки порадили йому відійти до скелі і чекати зміни світу. Шлях до цієї скелі йому вказав віщий ворон (аграв) і тому вона почала називатися Агравакар ("Воронова скеля”). Згідно з одним варіантом міфу по волі верховного божества Мгер Молодший виявився прикутим до скелі і ворон клював його нирки.
Міфологія комі.
Міфічний творець зла Омоль мав своїх прислужників-воронів. Він намагався будь-яким шляхом завдати шкоди своєму брату-деміургу Йону. Ворони Омоля почали вбивати голубів Йона, з якими він жив на небі. Врятуватися вдалося лише одному з них, а ворона, який його намагався наздогнати Йон задушив. Вода, яка пролилася з горлянки ворона, перетворилася на моря і океани на землі.
Міфологія ітельменів.
В міфології ітельменів в образі ворона постає культурний герой-деміург Кутх. Він вважався родоначальником великої воронячої родини від якої походять люди. Ворон був центральним персонажем фольклору ітельменів.
Корякська міфологія.
У коряків культурний герой-деміург Куйкинняку, якого також вважали могутнім шаманом, постає в образі ворона. У зв’язку з цим ворон стає одним з головних персонажів народного корякського фольклору.
Евенкійська міфологія.
В міфах евенків ворон виступає в якості помічника бога-деміурга, але при цьому відзначається його безталанність і непокірність.
Якутська міфологія.
В якутській міфології покровителем воронів вважався голова злих духів верхнього світу Улу тойон. За допомогою ворона він відправив людям вогонь.
Ім’я духа-покровителя багатьох якутських родів і, зокрема, 9-ти шаманських, Хара Суоруна означає "Чорний ворон”. Згідно з міфами його молодший син був вороном і тому існувала священна заборона вбивати цього птаха. Але все ж таки в раз, якщо він дуже досаждав мисливцям, вони могли вбити його. Але щоб виправдатися вкладали в дзьоб вбитого птаха шматочок шкурки зайця або горностая, що нібито мало бути підтвердженням його провини перед мисливцями.
Чукотська міфологія.
В міфах чукчів у вигляді ворона постає їх бог-деміург і культурний герой Куркиль. Він, зокрема, створив для людей сакральний предмет для добування вогню.
Мон-кхмерська міфологія.
Згідно з міфологічними уявленнями банарів та інших народів Центрального В’єтнаму потоп на землі був викликаний тим, що ворон (за іншим варіантом – шуліка) образив краба.
Міфологія чінів (Бірма).
Чіни з тібето-бірманської групи народів вважали воронів священним тваринами, яких суворо заборонялося вбивати і їсти. Це пов’язано з міфом, згідно з яким ворони (ашуни) знесли і висиділи яйце, з якого вийшли пращури чінів. Самих воронів також почали вважати прабатьками народу.
Міфологія індіанців Північно-західного узбережжя Тихого океану.
У деяких індіанських племен на північно-західному у узбережжі Тихого океану ворон виступає в ролі деміурга – він викрадає у Сірого Орла місяць, зірки та укріплює їх на небі. У нього ж він викрадає воду і вогонь і скидає їх на землю.
Міфологія тінклітів (Північна Америка).
Важливим культурним героєм в міфології тінклітів та інших індіанських племен Тихоокеанського узбережжя є "Великий ворон” Єль. Він вивів людей з черепашки молюска, вкрав для них вогонь у вождя сонця та забезпечив їх водою і дичиною. Він відзначався надзвичайною ненажерливістю і постійно шукав якусь їжу. Одного разу він намагався вкрасти рибу і потрапив на гачок до рибалки, в результаті чого втратив кінчик свого дзьоба. Повернути його назад Єлю вдалося лише вдавшись до хитрощів. У багатьох племен Тихоокеанського узбережжя (зокрема, у хайда) існувала фратрія ворона, що говорить про те, що він був спільним тотемним предком. Зображення Ворона-першопредка часто зустрічалися на тотемних стовпах, стінах будинків та інших предметах.
Міфологія індіанців квакіутль.
Згідно з міфологічними уявленнями індіанців квакіутль ворон переправляв душу померлої людини в інший світ. "Великий ворон” подарував людям сонце і навчив їх багатьом корисним заняттям, а інший ворон на ім’я Ієлх добув вогонь і передав його людям.
|