У білорусів Полісся лось,
який зайшов в селище, вважався провісником майбутньої пожежі.
Балтійсько-фінська міфологія. Лось був одним з атрибутів лісового духа і велетня в балтійсько-фінській міфології Хійсі. В рунах розповідається про полювання на лося, під час якого Хійсі не міг наздогнати його навіть на чарівних лижах, або упускав його, замріявшись про шкуру. Абхазька міфологія. У абхазів лось вважався мисливською твариною. Згідно з народними віруваннями лосі паслися в стадах бога полювання Ажвейпша, який захищав їх. Тунгусо-маньчжурська міфологія. В тунгусо-маньчжурській міфології лосі відігравали роль духів – помічників шаманів, які відвозять душі покійних до світу мертвих Буні. Бурятська міфологія. В бурятській міфології величезним стариком, який їздив на лосі, постає один з лісових духів Орболі Саган-нойон. Це пов’язано з тим, що він вважався володарем лосиних стад. Кетська міфологія. Кети вважали, що лось та інші тварини, які відігравали важливу роль в їх полюванні, були надіслані на землю верховним божеством Єсєм. Евенкійська міфологія. В міфах евенків небо уявлялося тайгою і місцем де мешкав космічний лось Хеглун, який щовечора викрадав сонце і тягнув його у нетрі лісу. 4 зірки ковша Великої Ведмедиці вважалися ногами Хеглуна а ще 3 зірки, ведмедем, що полював на лося. Мала Ведмедиця в одному з міфів постає телятком лося. Міфологія орочів (Далекий Схід). В міфології орочів світ зображувався у вигляді восьминогого лося. Якутська міфологія. В образі величезного лося, який з гуркотом проносився по землі, в якутській міфології іноді поставав голова злих духів верхнього світу Улу тойон. Міфологія юкі, хучном та ін. (Північна Америка). В міфах каліфорнійських індіанців лось разом з трьома іншими тваринами тримав на своїй спині землю. Таке доручення їм дав верховний бог-деміург Тайкомол. Коли ж вони ворушилися, то на землі відбувалися землетруси.
