ЛИСИЦЯ
Римська міфологія.
Популярною розвагою у римлян під час свята Цереалій (19 квітня), присвяченого богині родючості і покровительки шлюбу Церері, було цькування лисиць, до яких прив’язувалися запалені факели.
Російська народна міфологія
На Рязанщині язик лисиці
вважався магічним засобом за допомогою якого можна вилікувати хворобу рожа. Для
лікувального ефекту його зашивали у ладанку.
Українська народна міфологія
В Карпатській Україні
атрибутом лисиці виступає райдуга. Про це свідчать назви райдуги в регіоні :
лисійка або лісійка.
Білоруська народна міфологія
У рибалок на заході Біорусі
існувало табу на згадування самого ім`я лисиці під час
промислу. Рибалки побоювалися, що водяник може їм помститися, коли вони
згадають назву тварини, що йому непідвладна.
Польська народна міфологія
На півдні Малопольщі язик
лисиці використовувався в якості магічного засобу лікування хвороби рожа. Так
як лисиця мала вогняну символіку та її язик був червоним то вважалося, що ця "червона хвороба” має відступити.
Міфологія південних слов`ян
У південних слов`ян існувало повір`я, що грибний дощ іде
в тому випадку, коли "одружується” лисиця.
Чорногорська народна
міфологія
У чорногорців племені кучі
існував звичай встановлювати символічне "кумівство” з лисицями. Вважалося, що після цього лисиця не буде
завдавати жодної шкоди людині.
Болгарська народна міфологія
У болгарів атрибутом лисиці
виступає райдуга, про що свідчать її назви в різних регіонах країни : лесичина
зунка, лесичино платно, лисичашти байрек (прапор), лесичина свадба (Родопи) та лисици се сбират
(дощ ппри сонці) (Пірінський регіон). Шумеро-аккадська міфологія.
В міфі про богиню-мати Нінхурсаг лисиця допомагає їй повернутися на острів щастя Тільмун, який вона раніше була змушена залишити.
Китайська міфологія.
Згідно з китайськими народними віруваннями в образі лисів могли поставати демони, яких називали гуй. Вони шкодили людям і навіть намагалися їх вбити.
Китайська даоська міфологія.
Згідно з легендою дружиною бога монет в китайській даоській міфології Лю Хая була лисиця-перевертень. Про це йому розповів камінь в горах.
За даними трактату "Бао Пу-цзи” китайського даоського філософа Ге Хуна (ІV ст.) лисиці, які прожили 500 років мають здатність ставати перевертнями (цзин) і приймати людський вигляд.
Японська міфологія.
Народний культ лисиці в Японії був пов'язаний з божеством їжі і "п’яти злаків” Інарі. Вона вважалася його посланцем і навіть втіленням.
Корейська міфологія.
На старого лиса перетворився монах, якого вбив лучник Котхаджі на прохання підводного володаря західного моря. Кожного ранку він спускався з неба і з’їдав печінку і нутрощі дітей володаря. Перетворившись на лиса монах одразу ж і помер.
Іранська міфологія.
Згідно з зороастрійськими міфами лисиця була створена верховним божеством Ормаздом і мала протистояти шкідливим тваринам злого бога Ахрімана, а зокрема летючим мишам.
Верхи на лисицях (поряд з іншими тваринами) постають злі демони деви під час боротьби з іранським героєм Рустамом, який обложив їх в місті (Согдійський твір V ст.).
Грузинська міфологія.
Зооморфний образ лисиці напевне мало божество родючості у грузин Тулепіа-Меліа. Про це може свідчити друга половина імені божества Меліа, що означає "лисиця”.
Якутська міфологія.
У якутів існувало божество родючості – Норулуйа, яке відповідало за розмноження лисиць.
Міфологія чібча-муісків.
В образі лиса чібча-муіски іноді уявляли собі бога-покровителя живописців і ткачів а також ритуальної пиятики Ненкатакоа. Тому його і називали іншим іменем – Фо ("лисиця”).
Міфологія індіанців тоба, мбая і кашиха.
В міфології ряду індіанських народів лис-трікстер виступає партнером культурного героя Каранчо, допомагаючи йому здійснювати різні подвиги.
Міфологія кечуа.
Індіанці кечуа вважали лисицю священною твариною.
Міфологія індіанців хіваро (Півд. Америка).
У індіанців хіваро лис є головним героєм міфу, який пояснює існування плям на місяці. Він стверджує, що лис заліз на небо по ліані, але обпалив свою шерсть об місяць, і сліди цього там і залишилися.
|