Білоруська народна міфологія
Білоруси використовували
кістки летючої миші в любовній магії. Особливо цікавили дві кісточки : ключична
та вісочна (одна з них викликала любов, а друга припиняла). Щоб їх здобути
здійснювався спеціальний ритуал. Опівночі треба було закопати глечик з летючою
мишою в мурашнику, а вже зранку можна було легко дістати ці кісточки.
Міфологія західних слов`ян
Згідно з польськими, чеськими
та словацькими легендами відьми мали здатність літати на свої шабаші на летючих
мишах.
Польська народна міфологія
В польських легендах з крилами летючої миші
уявляли демонічну істоту василиска.
Поляки вважали, що надійним оберегом від пожеж
є летюча миша, живцем прибита на дверях будинку.
Також летючу мишу використовували в любовній
магії. Щоб приворожити кохану дівчину треба було на перехресті доріг розвести
вогнище з розложених хрест-на-хрест паличок і спалити на ній летючу мишу. А вже
попіл з цього вогнища треба було висипати на дівчину.
Для успіху в карточних іграх червоною ниткою
на праву руку прив`язували серце летючої
миші.
В деяких легендах за певних умов на летючих
мишей перетворювалися звичайні.
Міфологія південних слов`ян
У сербів і хорватів якщо
жінка не хотіла мати дітей то магічним засобом, що мав їй в цьому допомогти
було крило летючої миші. Її вона мала взяти з собою на вінчання.
Чорногорська народна
міфологія
Чорногорці з племені Кучі
вірили, що летюча миша може втілюватися у відьму-вештіцу. Для того, щоб
розпізнати відьму рекомендувалося спіймати летючу мишу та злегка підпалити їй
крила над вогнем або над полум`ям свічки сказати : "Приходь завтра ядам тобі солі!” Якщо назавтра приходила сусідка за сіллю, да ще й зі
слідами опіків, то її вважали відьмою.
Міфологія боснійських слов`ян
В Боснії хазяїва корчми
закопували летючих мишей під її порогом, щоб мати вдосталь відвідувачів і
хороший прибуток.
Болгарська народна міфологія
Кров летючої миші у болгарів
використовувалася в медичній магії. Нею лікували переляк у дітей. При цьому її
треба було зарізати срібною монетою.