ЛЕВ.
Грецька міфологія.
В Греції, Малій Азії та Сирії лев символізував одну з частин року. При цьому рік поділявся на три або чотири сезони. Це доводять декілька міфологічних персонажів. Зокрема Фанет мав чотири голови, кожна з яких символізувала певну частину року і одна з них була головою лева. Однією з трьох голів богині Гекати була лев’яча. Химера також символізувала трьох сезонний рік і мала голову лева. Лев як символ частини року часто зображувався як супутник нерея Протея.
Разом з іншими тваринами лева також вважали провідником сонця.
Леви вважалися постійними супутниками богині Реї-Кибели. Рея мала священного лева на горі Діндім, якого вбив цар Кізік, який приймав у себе в гостях аргонавтів. У відповідь вона організувала його вбивство. Також лев був одним з атрибутів грецького бога мовчання Гарпократа. На Криті лев вважався священною твариною Афіни.
В образі лева постає Діоніс. Першого разу він обернувся на лева, щоб покарати трьох доньок Мінія, які відмовилися приймати участь у вакхічній ході. Вдруге він став левом коли потрапив на корабель на якому пливли пірати. Вони хотіли обдурити його і продати в рабство в Малій Азії але він розгадав їх намір і в образі лева змусив їх тікати світ за очі.
Одним з образів перевтілення Загрея, коли він намагався втекти від Титанів, також був лев.
Фетіда перетворюється на лева, коли її намагався зґвалтувати Пелей.
Зевс перетворив на левів Меланіона і Атланту за те, що вони займалися коханням в його святилищі і осквернили його. Він зробив це тому, що за уявленнями греків леви ніколи не спарюються між собою, а тільки з леопардами і тому ці закохані навічно були позбавлені радості насолоджуватися один одним.
За версією одного з міфів Арес перетворив на левів Кадма і Гармонію. Також на лева було перетворено чоловіка Атланти Гіппомена.
За твердженням Овідія Афродіта перетворила Скіллу на чудовисько-собаку, в череві якої знаходилися собаки і леви, які її постійно кусали. Це було зроблено за те, що вона відрізала локон у Ніса.
Гера покарала Фіви, наславши на місто чудовисько Сфінкс, яке мало тіло лева і голову жінки. Вона задавала усім перехожим одне запитання, на яке ніхто не міг знайти відповідь. Лише Едіп зміг на нього відповісти після чого Сфінкс кинулася з гори вниз головою і розбилася. За іншою версією міфу її вбив Едіп. Можливо цей міф пояснює те, що Фіви мали емблему у вигляді лева. Також афінський рід Леонтидів (в самій назві роду є слово "лев”) мав своїм тотемом лева.
Перший подвиг Геракла пов'язаний з Немейським левом (його також називали Клеонейським), який був сином Тіфона та Єхидни. За іншими даними він був народжений Селеною і насланий на власний народ за те, що він робив їй жертвоприношень. Ще за однією версією він був народжений Селеною з морської піни за бажанням Гери. Цей величезний хижий лев мав шкуру, яку не могли вразити ані камінь ані залізо і почав спустошувати долину Немею в Арголіді. Геракл зміг його задушити, загнавши до печери. Шкуру він з нього зідрав і носив як геройський обладунок, а голову чудовиська як шолом. Для того, щоб вшанувати перемогу Геракла Зевс перетворив Немейського лева на сузір’я. А на честь своєї перемоги Геракл започаткував Немейські ігри.
Левову шкуру також носив Тесей.
Також Геракл вбив дубиною ще одного лева – Киферонського, який мав своє лігво на горі Гелікон і здійснював напади на стада Амфітріона і царя Феспія. Його шкуру і голову Геракл також використовував в якості обладунків. За іншою версією міфу Киферонського лева вбив син Пелопа Алкафой.
Ці двобої Геракла та інших героїв з левом символізують ритуальну церемонію бою кандидата на царську посаду з дикою твариною. Переможець проходив обряд коронації.
Від левів загинули такі міфологічні персонажі як брат Гіад Гіас та мегарський цар Евіп.
Лев також символізував у греків мужність. Нутрощами лева кормив дитину-Ахілла кентавр Хірон, щоб прищепити йому цю якість. Потім Ахілл уславився полюванням на цих тварин.
Левицями був вигодуваний Ерот, схований у лісі Афродітою від Зевса.
Римська міфологія.
В пізній римській міфології у вигляді старика зі лев’ячою головою і розкритою пащею зображувався Еон, який являв собою персоніфікацію часу.
Єгипетська міфологія.
Лев є одним з улюблених персонажей єгипетської міфології. В його образі постають різні божества і він вважається священною твариною. У вигляді лева іноді зображувався бог землі і покровитель мертвих Акер.
В єгипетській міфології існує цілий ряд жіночих божеств, які постають в образі левиць : 1. спочатку в місті Тініс, а потім в Матіт, яку особливо вшановували в 12-му номі Верхнього Єгипту.
2. Менкерот, яка вважалася матір’ю сонця.
3. Мент, яку ототожнювали з Сехмет і Тефнут.
4. Менхіт – вірогідно богиня війни, яка вшановувалася в місті Летополіс.
5. Мерітсегер – левиця з головою змії – уособлювала Фіванський некрополь і охороняла спокій померлих.
6. Мехіт – вшановувалася Бехдеті.
7. Пахт – мала епітет "Володарка зірких очей та гострих кігтів”, та особливо вшановувалася в Бені-Хасані.
8. Сехмет – богиня війни і палаючого сонця, зображувалася у вигляді жінки з левиною головою.
9. Таурт – богиня-покровителька жінок і дітей – зображувалася іноді з головою левиці або з задніми лев’ячими лапами.
10. Тефнут – богиня вологи.
11. Уто – богиня-захисниця Ра і фараона – в пізній період зображувалася жінкою з головою лева і сонячним диском на ній.
12. Хатор – почала вшановуватися в образі левиці, коли її почали вважати донькою бога Ра і "сонячним Оком”. Згідно з міфом Ра, образившись на людей, які стали непокірними і нешанобливими, відправив Хатор проти них. Як вогняна левиця вона почала пожирати людей і майже не погубила усіх. Ра зміг зупинити її лише напоївши червоним хмільним напоєм, який був розлитий на полях. Все це символізувала наступ пісків і спеки і зрештою пробудження природи у зв’язку з розливом Нілу.
13. Шесемтет – ототожнювалася з богинею Сехмет і вшановувалася на острові Елефантина і в Пунті.
Левом з головою крокодила вважали чудовисько Амт, яке після суду в загробному світі з’їдало серця людей, яких було визнано не гідними блаженства в царстві Осіріса.
Хетська міфологія.
Сидячи на троні між двома левами зображувалася хетська богиня Кубаба, яку ототожнювали з богинею Кібелою.
Християнська міфологія.
Згідно з християнською легендою про блудницю Марію Єгипетську, яка розкаялася і провела багато років в пустелі, її поховав священик Зосима за допомогою лева, який вийшов з пустелі.
Згідно з уявленнями християн в образі левів могли поставати біси.
Іудейська міфологія.
Серед апокаліптичних видінь єврейського пророка і праведника Даниїла фігурує крилатий лев з вирваними крилами і людським серцем, який разом з чотирма іншими фантастичними тваринами вийшов з моря. Ангел пояснив Даниїлу, що ці чотири звіра символізують собою чотирьох царів, які "повстануть з землі”(при цьому лев символізував Вавилонське царство, геральдичним символом якого був крилатий лев)("Книга пророка Даниїла”, 7).
Сам Даниїл в християнському мистецтві часто зображувався в рову разом з левами. Це є відображенням історії, яка відбулася з ним після приходу до влади перського царя Дарія. Цар кинув його до рову з левами, щоб покарати за те, що він не відмовився від поклоніння своєму богу. Але за словами Даниїла бог врятував його від левів, відправивши свого ангела ("Книга пророка Даниїла”, 6). Даниїл в оточенні левів став символом воскресіння мертвих.
Іранська міфологія.
З головою лева часто зображувався іранський бог сонця Мітра.
Під час здійснення своїх подвигів іранський герой Ісфандіяр вбив двох левів. Він зустрів їх по дорозі до Мідяного замку, де сховався його головний ворог – цар хіонітів Арджасп.
Серед семи подвигів, здійснених богатирем Рустамом, було і вбивство дикого лева.
Індуїстська міфологія.
В образі лева ("нарасінха”) постає бог Вішну для того щоб врятувати землю від тиранії демона Хіраньякашипу, якого Брахма наділив даром невразливості. Демон жорстоко переслідував свого сина Прахладу, який був палким прибічником Вішну. Бог як напівлюдина-напівлев прийшов на допомогу своєму прихильнику і своїми кігтями розтерзав демона.
Лев’ячу голову мало чудовисько Кіртімукха, яке було народжене гнівом бога Шиви для знищення демона Раху.
Сидячи верхи на леві часто зображувалася дружина бога Шиви Дурга (особливо ж в її жорстокій іпостасі – жадібній до крові богині Калі). Це вказує на те, що лев вважався її їздовою твариною.
Згідно з індійськими міфами лев заволодів священним каменем сьямантака, вбивши героя Прасену, якому він належав. Але самого його вбив цар ведмедів Джамбават, ставши його новим власником.
Буддійська міфологія.
Деякі будди і бодхісатви в буддійській міфології в якості символу мали лева.
Міфологія джайнізму.
Джайністські божества Двіпакумара (або Діпа) мали лева в якості свого символу. Також леви, які перебували в східній частині світу допомагали різним небесним тілам пересуватися по небу.
Китайська міфологія.
В образі рогатого лева в китайській міфології зображувався (особливо в живописі ХVІ ст.) мудрий, всезнаючий і говорящий звір Байцзе. В одному з міфів оповідається про зустріч з Байцзе правителя Хуан-ді, під час якої звір розповів йому про усіх бісів і духів, які зустрічаються в Піднебесній.
Сидячи на леві часто зображували повелителя підземного царства в пізній китайській міфології Діцзан-вана.
Китайська буддійська міфологія.
Верхи на леві часто зображувався китайський буддійський святий Веньшу. При цьому лев символізував безстрашність.
Шумеро-Аккадська міфологія.
Бог-володар підземного царства в шумеро-аккадській міфології Нергал зображувався з двома левиним головами (зокрема, такі зображення збереглися на печатках Старовавілонського царства).
З головою лева зображувався міфічний птах Анзуд, який вважався емблемою і символічним птахом бога землеробства Нінгірсу. Останній, згідно з "Гімном Гудеї” уславився тим, що переміг двох чудовиськ - семиголового лева і "лева – жаху богів”.
Аккадська міфологія.
Згідно з міфом аккадський бог Енліль намалював на небі лева і він ожив. Його почали називати Лаббу. Він став дуже лютим звіром і боги навіть були змушені відправити на землю божество бурі Тішпака для того, щоб він вгамував його.
Одним з епітетів головної жіночої богині в аккадській міфології – Іштар – була "Несамовита левиця”.
З лев’ячою головою уявлялася жінка-демон Ламашту. Вважалося, що вона приходила з підземного світу і насилала на людей, а особливо на дітей, різні хвороби.
Риси лева та інших тварин поєднував в собі страхітливий дракон Мушхуш, створений богинею Тіамат.
В одному з текстів новоасірійського часу нутрощі головного вавилонського бога Мардука порівнюються з левами. Можливо, це вказує на те, що ця тварина відігравала певну роль в його культі.
Західносемітська міфологія.
Атаргатіс – богиня родючості і добробуту в міфології західносемітських народів зображувалася в оточенні левів (зокрема, на зображеннях виявлених в Пальмірі).
У вигляді оголеної жінки, яка стоїть на леві, часто зображувалася Кудшу - богиня любові і родючості в західносемітській міфології.
Верховний бог фінікійського міста Тір Мелькарт часто зображувався в левовій шкурі. Це пояснюється тим, що його ототожнювали з грецьким героєм Гераклом.
Арабська міфологія.
У давніх арабів богиня неба і дощу Аллат зображувалася на троні в оточенні левів. Вони, напевне вважалися її священними тваринами-охоронцями.
Божеству-предку і володарю країни арабських племен мурад і мазхідж Йагусу був присвячений ідол у вигляді лева.
Хуррітська міфологія.
Лев був священною твариною хуррітської богині любові та родючості Шавушки.
Вірменська міфологія.
Арев – бог сонця у вірменській міфології пересувався по небу сидячи на леві. Він своїм величезним мечем захищав бога від злих духів.
Одним з подвигів вірменського героя-богатиря Мгера Старшого (епос "Сасна црер”) був бій з жахливим левом, який перешкоджав постачанню хліба до Сасуна, стоячи на дорозі. Герой роздер лева на шматки і тому отримав призвісько "Левороздирач”.
Міфологія огузів (Середня Азія).
Згідно з огузьким епосом ХV ст. "Книга мого діда Коркута” син бека зовнішніх огузів Аруз-ходжи, який мав ім’я Бісат, був вигодуваний левицею і жив серед диких тварин. Лише шаману Коркуту вдалося вмовити його повернутися в людське суспільство.
Монгольська міфологія.
Під час шаманського двобою з міфічним тангутським володарем Шидургу-хаганом Чінгісхан зазнав ряд метаморфоз, зокрема, перетворившись і на тигра.
Бірманська міфологія.
Лев був однією зі складових частин "тварини п’яти досконалостей” (вона також складалася з оленя, слона, тільця і риби) – їздової тварини головного бога усіх планет в міфології бірманців Кате.
Міфологія Куша (Стародавня Нубія).
В Нубії лев як цар природи вважався символом царської влади. У зв’язку з цим бог війни і родючості Апедемак зображувався як людина з головою лева, тому що був покровителем царської влади. Також він постає в образі змії з лев’ячою головою.
Міфологія боссо-сорокоі (Судан).
У народу боссо-сорокоі лев вважався покровителем деяких таємних релігійних союзів.
Міфологія племені вагого (Африка).
В разі нападу лева на мисливця племені вагого він пояснював це тим, що його дружина може йому зраджувати.
Міфологія мандінгів (Західна Африка).
Лев вважався покровителем роду, з якого походили епічний герой мандінгів Сундьята і його батько – цар Маган Кон Фатта.
Бушменська міфологія.
Згідно з міфами бушменів зірки виникли на небі в результаті того, що на левів глянула одна дівчина, яка досягла статевої зрілості.
Міфологія готтентотів.
Згідно з міфами готтентотів ворожнеча між людьми та левами пояснюється тим, що їх предок і культурний герой-трікстер Хейтсі-Ейбіб подолав могутніх левів. Він також прокляв левів, чим і пояснюється їх суворий норов.
|
