В класичну грецьку епоху платан вважався священним деревом Аполлона але в більш стародавні часи (це стверждує зокрема Каллімах в "Епіталмії" Єлені) він відносився до культи Єлени в Спарті. Скоріше всього це має ще більш глибоке коріння тому що платан вважався ї на Кріті священним деревом жіночої богині, а Єлена саме такі функціі виконувала в Спарті. І взагалі в Греції платан вважався саме крітським деревом. П`ятиконечне листя платана нібито символізувало руку жіночої богині (за іншим варіантом зелену руку богині Реї). Святість цього дерева пояснювали тим, що воно щорічно змінювало свою кору і тому стало своєрідним символом відродження і оновлення.
В різних грецьких міфах фігурують платанові гаї. Зокрема поблизу міста Лерна на горі Понтін знаходився священний платановий гай, в якомі розміщувалося святилище Афіни, статуї Деметри, Діоніса Рятівника та Просімни - однієї з годувальниць Гери. На північ від Спарти знаходилося святилище Ахілла поряд з яким знаходився платановий гай. В ньому молоді хлопчики проводили ритуалні двобої, присвячені цьому відомому грецькому герою.
За одним з варіантів міфу саме під платаном Зевс оволодів Європою, в результаті чого вона народила йому трьох синів.
Під платаном у джерела Амімони Єхідна народила страхітливу Гідру. Саме тут Лернейська Гідра і влаштувала своє лігво, здійснюючи напади на навколишні місця.
Вірменська міфологія. У вірменській міфології платан вважався священним деревом і його уособленням був юнак на ім`я Анушаван Сосанвен ("сосі” – платан). Також його ототожнювали зі священним гаєм платанів, який знаходився поблизу столиці стародавнього Вірменського царства Армавіра. До Анушвана Сосанвена зверталися, щоб дізнатися про майбутнє – для цього в священному гаї здійснювали ворожіння по шелесту листя дерев). Тібето-бірманська міфологія. Населення Верхньої Бірми приносило плоди платана в жертву духу дощу нат і духу-охоронцю своїх селищ.