Китайська міфологія. Згідно з китайською міфологією чарівне персикове дерево безсмертя росло на священній горі Куньлунь. Воно давало плоди один раз на тисячу років і той хто їх скуштує ставав безсмертним. В китайських міфах згадується чарівний персиковий сад Паньтао, господаркою якого була богиня У-шен лаому (“Вшанована матінка, яка вийшла з перевтілень”) – мати 96-ти мільйонів синів, яких вона відправила на землю. Згідно з оповіддю “Книги гір і морів” (ІV-II ст. до н. е.) “посеред океану є гора Душо, на ній велике персикове дерево, яке розкинуло гілки на 3 тисячі лі. На північному-сході між його гілок знаходяться врата духів, через які проходять сонми духів”. Тут перебували двоє святих, які влаштовували перевірку для усіх духів. В найбільш архаїчних варіантах міфів персикове дерево (таошу) наділялося рисами світового дерева. В китайських міфах згадується так звана “Персикова столиця” – Таоду-шань. В ній знаходилась гора з персиковим деревом, на який сидів знаменитий золотий півень, який разом зі своїм яшмовим родичем сповіщав про сходження сонця. З персиком в руці або виходячи з величезного персика зображувався бог довголіття Шоу-сін. Вигляд людини, яка несла корзину з трьома стрілами, виготовленими з персикового дерева, мав бог радості і насолоди, покровитель шлюбу Сі-Шень. Ці стріли мали слугувати для відлякування злих духів. З персиком, як символом довголіття, на народних лубочних малюнках в Китаї часто зображували добру фею-помічницю людей Ма-гу. За китайськими народними віруваннями злі духи (гуй), які різними засобами намагалися шкодити людям, особливо боялися персикового дерева. У зв’язку з цим за допомогою гілки дерева шамани відганяли хвороби, а точніше духів, які її викликали (гілками могли хльоскати хворого на пропасницю, щоб вигнати духа хвороби). З персика вирізалися фігурки богів дверей і ставили поблизу входу до будинку, де вони мали відвертати злих духів. Згідно з міфом палицею з персикового дерева було вбито китайського стрільця І, якого потім почали вшановувати під іменем Цзун-бу як божество, яке може відігнати нечисту силу. З палицею з персикового дерева, якою відганяли різну нечисть, асоціювався повелитель демонів Чжун Куй (саме його ім’я означає “палиця”). Згідно з трактатом “Цзо Чжуань” (“Коментарі до літопису Конфуція “Весна і осінь”) згадується про те, що персик міг врятувати людину від злих намірів або наговорів. Китайська даоська міфологія. Дівчина на ім`я Хе Сянь-гу з Юнчжоу (її відносять до “8-ми безсмертних” героїв в китайській даоській міфології) згідно з легендою з’їла в дитинстві персик (один з варіантів) і після цього вже ніколи не відчувала голоду. Про це оповідається в “Записках поблизу Східної тераси” Вей Тая (ХІ ст.). Згідно з легендою поширеною в ХVІ ст. поблизу воріт Пенлай росло персикове дерево. Воно цвіло один раз на 300 років і тоді вітер розносив його пелюстки і засипав ними прохід через Небесні врата. Тоді на допомогу приходила Хе Сянь-гу і змітала ці квіти. У “Володарки заходу” Сі-ван-му існував чарівний персик, який міг кожному подарувати безсмертя. Згідно з легендою його вдалося викрасти даоському святому Дунфан Шо, за що його на деякий час вигнали з неба на землю. На свій день народження 3-го числа 3-го місяця Сі-ван-му пригощала персиками усіх головних божеств і безсмертних. За даними трактату Чен-еня “Сі ю цзи” (Подорож на Захід, ХVI ст.) в саду Сі-ван-му росли 3600 персикових дерев і на одній третині з них плоди дозрівали раз на 3 тисячі років, на іншій – раз на 6 тисяч років, і на останній – раз на 9 тисяч років. Відповідно до цього ті, хто скуштував плоди ставали або безсмертними, які пізнали істину, або вічно юними і здатними літати на хмарах, або ж рівними небу і землі та вічними як сонце і місяць. Як з символом довголіття у даосів були пов’язані звичаї пити сік персикового дерева (таоцзяо) або відвар з персиків (таотан) на новий рік, їсти на свій день народження спеціальні коржики, виготовлені у формі персиків, вивішувати в перший день нового року дощечки з персикового дерева на щастя. Китайські даоси вирізали з персика різні талісмани-обереги, які мали вберегти від злих духів. Японська міфологія. Японці вірили в те, що персик має магічну силу, особливо відганяти злих духів. Саме з цим був пов'язаний звичай під час щорічних свят стріляти з лука, зробленого з деревини персикового дерева, щоб відігнати їх. Також в Японії виготовляли з персикового дерева амулети удзуті. Вони прикрашалися довгими нитками п’яти квіток і мали проганяти злих духів у “день зайця”, який відзначався у січні. В міфі про божественне подружжя Ідзанакі і Ідзанамі персики допомогли Ідзанамі втекти від злих духів, які переслідували його в підземному царстві за дорученням власної дружини. Він зірвав три персика (їх почали називати О-камудзумі – “великі божественні плоди-боги”) з дерева, яке росло на виході з підземної країни і за їх допомогою припинив переслідування з боку фурій. Потім Ідзанамі звернувся до персиків і попрохав їх допомагати “земним паросткам людським, які живуть в асіхара-но накацукуні (тобто, землі людей) (“Кодзікі”, свиток І). Корейська міфологія. Корейці наділяли персикове дерево магічними властивостями, що, напевне, свідчило про вплив китайської міфології. Міфологія монгольських народів. Персикове дерево було одним з атрибутів міфічного монгольського “хазяїна” землі Цаган Ебугена, який вважався покровителем довголіття, багатства, щастя і сімейного благополуччя. Як і у інших сусідніх народів персикове дерево було символом довголіття.
Parenteral suspensions are prepared in substantially the same manner, except that the compound can be suspended in the vehicle instead of being dissolved, and sterilized by exposure to ethylene oxide before suspending in the sterile vehicle <a href=http://acialis.buzz>best price cialis 20mg</a> 1mg cost The enclaves are surrounded by fences, intended to deter illegal immigrants
