ВЕРБЛЮД
Мусульманська міфологія.
Аллах послав верблюдицю до народу самуд в якості знамення, щоб він повірив проповідям його пророка Саліха. Пророк попрохав, щоб народ залишив її пастись на своїх землях і давав їй воду з колодязів ("Коран” 7:71, 26:155, 14:28). Але самудяне все ж таки вирішили заколоти верблюдицю (Коран 7:75, 11:68, 26:157, 54:29, 91:12) за що були покарані богом. В одному з переказів говориться про те, що Саліх сам створив цю верблюдицю зі скелі.
Мусульмани вшановують як "верблюдицю пророка Худа” великий камінь, який знаходиться поблизу його могили, а вірніше скелі, до якої він ввійшов, тікаючи від ворогів. Могила ця знаходиться у східній частині долини Хадрамаут в Південній Аравії. Аллах розверз цю скелю, щоб він зміг втекти від переслідувачів з народу ад, яких він прагнув навернути на іслам.
Згідно з мусульманськими міфологічними уявленнями найкрасивіших верблюдів розводили джини в Вабарі – чарівному місці в пустелі, де завжди вирувало квітуче життя.
Арабська міфологія.
В міфології самудських арабів захисником верблюдів вважався верховний бог Нахі.
Єменська міфологія.
Володарем верблюдів в міфології єменського племені амір вважався бог неба і дощу та покровитель країни Зу-Самаві. Люди часто зверталися до нього з проханням вберегти їх верблюдів, які відігравали в господарстві велику роль.
Іранська міфологія.
В іранській міфології в образі верблюда постає бог війни і перемоги Веретрагн ("Яшт”, XIV). Це було одне з його перевтілень.
Китайська міфологія.
Згідно з описом в "Беньцао ган му” ("Основні відомості з фармакології”, ХVI ст) Лі Ши-чженя відомий китайський міфічний дракон Лун мав "голову, як у верблюда”.
Тюрко-монгольська міфологія.
Згідно з міфом поширеним у деяких монгольських і тюркських народів верблюд хотів роздавити демонічного міфологічного персонажа Мічіт, коли він спав. Він персоніфікував сузір’я Плеяд і приносив багато нещасть на землю. Зокрема його дії призводили до хвороб домашньої худоби, тому, можливо, в цьому міфі і фігурує верблюд. Але випередила його в цій справі корова.
Калмицька міфологія.
В калмицькій міфології з хвостом верблюда замість коси часто уявляли злих демонів Шулми.
Міфологія народів Середньої Азії.
У народів Середньої Азії існували божества-покровителі розведення верблюдів. У узбеків це був Ваіс-бобо або Султан-бобо, у туркменів – Вейс-баба або Вейсель-кара, у киргизів – Ойсул-ата, у казахів – Ойсил-ата або Ойсил-кара.
Киргизька міфологія.
Вірним слугою киргизького богатиря Манаса був швидконогий верблюд на ім’я Джелмаян.
| 