Скандинавська міфологія. Одним з перших людей, згідно з скандинавською міфологією, був Ембля (в стародавній ісландській мові embla – “верба”). Разом з Аском боги знайшли його на березі моря (в древесному праобразі) і перетворили на справжніх людей. Литовська міфологія. Згідно з народними уявленнями, які існували у литовців, перекинувшись через пень верби можна було стати вовком-перевертнем вілктаком. Шумеро-аккадська міфологія. З вербою часто ототожнюється священне дерево (дерево життя) хулуппу, опис якого подається в шумерській версії міфу про Гільгамеша. Буддійська міфологія. Глечик з гілкою верби був атрибутом буддійського жіночого божества Гуань-інь, яке особливо вшановувалося в Китаї, Японії та Кореї. Китайська міфологія. Згідно з китайською легендою одного разу друзі пожартували над своїм товаришем молодим вченим, який жив в Х ст. Коли він спав вони намалювали у нього на лобі краба і вштрикнули за вуха дві вербові гілки. Проснувшись він розцінив це як велику ганьбу і покінчив життя самогубством. Після смерті його почали вшановувати як бога У-дай юаньшуая, який був покровителем музикантів. Китайська даоська міфологія. Один з “8-ми безсмертних” героїв китайської даоської міфології Люй Дун-бінь мав учня на ім`я Лю (тобто “верба”). Його зображували людиною, з гостроконечної голови якої росте гілка верби. За легендою Лю був духом старої верби – перевертня, якого Люй Дун-бінь привернув до своєї віри. Японська міфологія. Верба є одним з рослинних символів Японії. Айнська міфологія. У айнів верба вважалася їх божеством-покровителем. Згідно з міфом перша людина на землі була створена богом Аіойною з дубчика верби та землі. У айнів склався звичай при народженні дитини виготовляти спеціальний талісман-оберег – інау, який мав її захищати протягом усього життя. Корейська міфологія. Ім’я Люхва - матері міфічного засновника корейської держави Когурьо Чумона означає “Вербовий цвіт”. В оповіданнях пов’язаних з предками героя корейської міфології Ван Гона часто згадується вербова палиця, як священний атрибут за допомогою якого здійснюються різні дива. Монгольська міфологія. Назва священної у монгольських народів гори Бурхан-халдун перекладається як “вербовий пагорб” (в середньо монгольській мові бурган – “верба” або “гай”), або за іншими варіантами – “священна верба” та “бог-верба” (в монгольській мові бурхан – “бог”, в дагурській халдун – “верба”). Це свідчить про особливу роль верби в монгольській міфології. Згідно з “Потаємним сказанням” (монгольській хроніці ХІІІ ст.) на підгір`ї цього пагорбу знаходилося родове кочовище Чінгісхана і тут же він рятувався від набігів племені меркитів, які мстилися йому за напади його батька. Монгольські легенди стверджують, що Чінгісхан був і похований на цій горі. Ойрат-калмицька міфологія. Згідно з ойрат-калмицькими міфами герой Чорос (предок дербетських і джунгарських князівських родів) був народжений під вербою і харчувався деревним соком, який стікав йому в рота. У зв’язку з цим він мав призвістко Удун Бадан (удун – “верба”).