За одним з варіантів космологічного міфу південних слов`ян земля тримається
на рогах буйвола. Коли він трусить головою то це призводить до землетрусів.
Македонська народна міфологія
Міфічний македонський змій-дракон
ламя виник після того як голова змії зрослася з рогом буйвола.
Буйволиць-близнюків наділяли
особливими магічними властивостями. В центральній Македонії (Велес) їх
використовували в ритуалі оборювання села для того, щоб припинити епідемію
чуми. При цьому керувати ними мали дві дівчини-близнюки.
Ведійська і індуїстська міфологія. В індійській міфології існував демон-буйвол Махіші, який вигнав богів з неба на землю. Його не могла перемогти ані людина ані тварина. Лише дружина бога Шиви Дурга змогла вбити його в двобої ("Сканда-пурана”, І, 3; "Марканд.-пурана”, 80, 21-44). Чорний буйвіл був їздовою твариною бога-володаря царства мертвих Ями. З буйволами в міфах часто порівнювали небесні божества – братів Ашвінів, а також божества бурі, вітру, грому і блискавки Марути. З буйволами, як символами родючості, порівнювали і бога дощу Парджанью. Згідно з міфом сам він народив буйвола, який приніс доньку богу сонця Сур`ї.
Міфологія народів Ассаму (Індія)
У деяких гірських племен Ассаму у
вождів існувало ритуальне табу на вживання в їжу м`яса буйволів. Вважалося, що коли вождь порушить це
табу то людей очікують великі нещастя.
Дравідійська міфологія. У дравідських народів буйвіл вважався священною твариною і був об’єктом спеціального культу (на сучасному етапі найбільш яскравий прояв він знайшов у племені тода). Жертвоприношення буйвола напевне було пов’язане з стародавньою землеробською символікою і культом богині-матері. Стоячи на голові буйвола, вкритій шкурами слона і тигра, зображувалася дравідійська богиня війни і полювання Коттравей.
Абхазька міфологія. У абхазів божеством, яке найбільше сприяло розведенню буйволів, вважався Мкамгарія. На його честь здійснювалися релігійні обряди під час отелення самок буйволів. Міфологія мон-кхмерських народів. За міфологічними уявленнями ряду народів мон-кхмерської групи (зокрема, сре, ма і банарів) буйволів їм дав і навчив розводити верховний бог-деміург Нду. В одній з легенд згадується про те, як величезний буйвіл з двома головами застряв у отворі в землі, через який люди вийшли з підземного світу Брах Тінге. Пізніше цей буйвіл перетворився на скелю, яку потім усім показували. Самкою буйвола був вигодуваний і вихований у лісі син одного з міфічних засновників держави Хантаваді (Пегу) Тхамала. Після смерті свого батька він був вигнаний з держави його наступником-братом Вімалою, але незважаючи на це допоміг йому перемогти індійців, які на чолі з велетнем Ламбою, напали на місто. Це свідчило про його велику силу і мужність, які він перейняв від буйвола. Міфологія народу сре (мон-кхмерська група)(В’єтнам). В міфі про культурного героя народу сре Ду він приносить буйвола в жертву матері рису, для того щоб вона дала людям цю рослину з підземного світу, де він знаходився. Міфологія лаотянців (тайська мовна група). Разом з буйволом подарованим верховним богом Тхен Факхином на землю прийшов культурний герой Пу Лансенг. Коли через 3 роки буйвіл помер то з його ніздрей виросли дві величезні ліани з гарбузами, з яких потім з’явилися перші люди. У лаотянців буйволи приносилися в жертву богам з метою заклику дощу. Згідно з легендою це жертвоприношення було започатковане правителькою стародавнього князівства Нанг Пао. Пред тим, як народити дитину вона заповіла, щоб віднині зваблені дівчата-матері приносили буйволів в жертву двічі на рік – перед оранкою і під час посухи, щоб не загинув рис. Також буйволи приносилися в жертву духам-охоронцям різних місцевостей та сіл, яких називали Пхібанами. Міфологія шанів (тайська мовна група – Бірма). У шанів існував звичай приносити буйволів в жертву богу ясного неба Саопангу.
Міфологія Сіаму
Під час народного свята в кінці
квітня в Сіамі жерці-брахмани використовували роги буйвола в спеціальному
ритуалі. Ними вони черпали воду зі спеціального мідного котла і окропляли нею
усіх хто до них підходив. Вважалося, що це має принести людям щастя, спокій та
здоров`я.
Міфологія кхонтхаі (сіамців) та інших тайських народів. Згідно з уявленнями різних тайських народів лише буйвіл поряд з рисом, як і людина, має власну душу. Це говорить про особливу роль цієї тварини. Буйвіл приносився в жертву духу Брана Кхабун, який в міфології кхонтхаі вважався охоронцем стародавньої держави Сукхотхай. Міфологія чорних таі та інших тайських народів. Чорні таі та споріднені з ними тайські народи приносили буйволів в жертву одному з наймогутніших своїх божеств Фімьюнгу. Ритуал жертвоприношення здійснювався під час присвяченого йому свята в липні-серпні. Міфологія ібанів Саравака (Східна Малайзія). Згідно з міфами ібанів напередодні створення світу бог-деміург Петара їздив на гігантському буйволі Лумбу. Створивши землю він водрузив її йому на спину. Міфологія тораджів (острів Сулавесі). Тораджі використовували кров буйволів або інших жертовних тварин для обмазування стін нового дерев’яного будинку. Це вважалося необхідним для того, щоб вмилостивити духа. За їх уявленнями духи продовжували жити в деревах навіть після того, як їх зрубають і перероблять на будівельні матеріали. Міфологія народу дінка (південний Судан). В міфології дінка коли мати божества дощу Денгдіта, будучи ним вагітна, зійшла з неба на землю, люди прийняли її і натерли тіло жиром вбитого буйвола. Міфологія населення Західної Африки. Мітелки зроблені з хвостів буйволів використовувалися жінками народів Західної Африки під час спеціального ритуалу, який на їх думку мав допомогти їх чоловікам під час війни. Вони виконували ритуальні танці та співали пісні, закликаючи до перемоги над ворогами. Міфологія мандінгів (Західна Африка). В міфології мандінгів матір’ю епічного героя Сундьята була жінка-буйвіл Соголон. Міфологія бантумовних народів. Згідно з міфами бантумовних народів могутній цар Ріангомбе був вбитий буйволом. Він пообіцяв своїй дружині дістати шкуру буйвола і навіть поранив його в результаті двобою але зрештою потерпів поразку. Перед смертю він заповідав людям вступити до релігійного товариства імандва в якому було запроваджено табу на вживання в їжу м’яса буйвола. Міфологія народу хадзапі (Танзанія). За міфологічними уявленнями народу хадзапі герой-деміург Ішоко дав буйволів племенам ісанзу, ірамба і мангаті. Міфологія гліді-еве (Африка). Згідно з міфами народу гліді-еве люди-близнюки належать до "дому буйвола”. Це пояснюється вірою в те, що близнюки мають звірине походження.
