Іудейська міфологія. Кит за наказом бога Яхве проковтнув іудейського пророка Іону, коли його кинули у воду з корабля, щоб врятувати його від бурі. Він перебував в його череві три дні і три ночі, благаючи бога йому допомогти. Яхве прислухався до його прохання і наказав киту вивергнути його на берег (“Книга пророка Іони” І, 4-16; ІІ, 1-11). Мусульманська міфологія. В мусульманській міфології іудейському пророку Іону відповідає пророк Йунус, якого також називають Зу-н-Нуном – “супутником кита” (Коран 21:87). Тікаючи з Ніневії він потрапив на корабель, але він не міг зрушити з місця, що свідчило про те, що на ньому знаходиться втікач. За допомогою жеребу і оракулу його викрили і він був кинутий у воду, де і потрапив у черево кита. Вибратися з нього йому вдалося лише завдяки тому, що він весь час вихваляв Аллаха і прохав його по допомогу. У зв’язку з цим Йунус вважався хазяїном кита, як тварини, що мусульмани пов’язували з небом. Самодійська міфологія. Згідно з міфами ненців для того, щоб придати землі стійкість божество Нга підклало під неї кита, а зверху придавило величезним каменем – Уральськими горами. Міфологія індіанців Північної Америки. Величезного кита переміг під час своїх чудесних подвигів індіанський (зокрема, у алгонкінів) культурний герой-трікстер Манабозо.