У слов`ян білка пов`язана з жіночою символікою та стихією вогню. Її часто ототожнюють з іншими подібними звірами (ласкою, куницею, лисицею, барсуком тощо). Білка вважалася нечистою твариною скоріше всього тому, що її м`ясо вважалося не їстивним.
Міфологія східних слов`ян
У росіян та білорусів поява в селищі рудих білок
була поганим знаком, що провіщав можливість пожежі. При цьому білоруси вірили в те, що якщо протягом 3-х днів після пожежі в селищі знову з`явится білка то протягом 3-х років слід очікувати нової пожежі. На Рівненщині бачити білку уві сні також вважалося ознакою пожежі.
Українська народна міфологія
В деяких районах України вважалося, що русалки могли перевтілюватися у білок.
Російська народна міфологія
Згідно з російськими віруваннями (особливо в Іркутському краї) в образі білки міг з`являтися домовий. Білки перебували під владою лісовика.
Росіяни вірили, що бачити білку уві сня для чоловіка означає знайомство з жінкою легкої
поведінки, а переслідування білки – розорення від захоплення гулящою жінкою.
Білоруська народна міфологія
Білоруси вірили, що білки перебувають під владою лісовика.В білоруських весільних піснях білка символізувала наречену. Рибалки на заході Білорусі вірили в те, що побачити білку перед риболовлею означає поганий улов.
Польська народна міфологія
Згідно з польськими віруваннями на білку могла перетворюватися змора, що заплітала гриви
коням. Також в образі білки міг з`являтися водяник. При цьому він занурювався у воду прямо з дерева. Поляки вірили те, що поява рудої білки в селі провіщає пожежу. Побачити білку уві сні лумачилося як щасливий брак та народження дітей.
В польському травнику XVIIст. стверджувалося, що білка може перетворитися на ласку, якщо з`їсть часник.
Словацька народна міфологія
У словаків шматок шкурки білки використовувався для обмивання новонародженої дитини.
Сербська народна міфологія
Серби вважають, що білка була стоврена одним з найбільш шанованими у них святим – Саввою.
Хорватська народна міфологія
У хорватів було поширене повір`я про те, вагітній жінці не можна вживати в їжу м`ясо білки тому що вона може народити чорну дитину.
Скандинавська міфологія. За скандинавською міфологією білка на ім`я Рататоск ("Гризозуб”) мешкала на світовому дереві Іггдрасілі і була своєрідним посередником між верхньою і нижньою його частинами. Вона бігала між мудрим орлом, який сидів на верхівці дерева, і драконом Нідхьоггом, який разом зі зміями гриз його коріння. Бігаючи так вона допомагала їм спілкуватися, вірніше сваритися між собою.
Удмуртська міфологія. В образі червоної білки з’являється на вершині священної берези бог-правитель Всесвіту Килдисін, якого люди прохали повернутися з неба на землю. Удмурти-мисливці підстрелили білку, прагнучи, щоб бог залишився на землі, але він почав перевтілюватися в інших живих істот і врешті в образі окуня зник у річці. З того часу в спеціальному "коробі Воршуда” (охоронця роду) у удмуртів завжди зберігалася біляча шкурка, яка стала своєрідним священним фетишем. Кетська міфологія. Мисливці у кетів вірили, що для того, щоб отримати прихильність покровителя і хазяїна лісових звірів Кайгуся, треба дотримуватися певних правил і обрядів, а зокрема, зберігати білячі шкурки незвичного кольору. Міфологія куна, тукуна і таріана (Півд. Америка). Згідно з міфами ряду індіанських народів Півд. Америки білка мешкала на світовому дереві, яке поєднувало землю і небо.
