В мові народу нгбанді слово ngo означає “змія” і “близнюк”. Це свідчить про певний зв'язок між цими поняттями, зважаючи на те, що близнюки, як і змії вважалися істотами, які можуть принести шкоду людям.
Міфологія ацтеків.
Ім`я одного з головних божеств в міфології ацтеків та індіанців Центральної Америки Кецалькоатля, означає “Змія, вкрита зеленим пір’ям”. В такому вигляді він часто і зображувався. Кецалькоатль та його головний ворог Тескатліпока перетворилися на зміїв, щоб розірвати на дві частини ненажерливе земне чудовисько, яке плавало в первинному океані. З однієї частини тіла цього чудовиська вони створили землю, а з другої – небо. Згідно з міфом, після поразки в боротьбі зі Тескатліпокою Кецалькоатль залишив столицю тольтеків Толлан на плоту зі змій і відправився до східної заморської країни Тлілан-Тлапаллан. Батьком Кецалькоатля вважався бог зірок та хмар Мішкоатль, ім’я якого означає “Хмарна змія”. Також його називали Істак Мішкоатль – “Біла хмарна змія”. З культом змії була пов’язана ацтекська богиня землі і смерті Коатлікуе (це ім’я означає “Вона в сукні із змій”). Її також називали Коатлантонан – “Наша зміїна мати”. Кожного дня вона піднімалася на гору Коатепек (“Зміїна гора”) для того, щоб здійснити жертвоприношення. Зміїна символіка присутня у зовнішньому вигляді бога грому і дощу та повелителя усіх їстівних рослин Тлалока – навколо його очей (або на лобі) поміщалися кола у вигляді стилізованих змій, перед носом у нього були зміїні завитки, а в руках він тримав змієподібну палицю, яка символізувала блискавку. Самих змій тісно пов’язували з культом Тлалока. Ім’я богині землі, війни і народження дітей Сіуакоатль означає “Жінка-змія”. За міфологічними уявленнями ацтеків людині, яка прагнула потрапити до підземного світу Міктлану, треба на шляху до нього уникнути нападу з боку змії.
Міфологія майя.
Змієм з людською головою зображувався в міфології майя бог Йаш Чан. Тіло змії також мав бог дощу Тіт Соот. Одним з головних божеств у майя був Кукулькан, ім’я якого означає “Змій, вкритий пір’ям кецаля”. Він зображувався у вигляді змія з людською головою.
Міфологія какчікелів.
Ім’я божества Чімалькан в міфології індіанців какчікелів означає “Прекрасна змія” або “Прекрасна змія роду летючих мишей”. Це пов’язується з тим, що воно злилося з тольтекським богом Кецалькоатлем і вшановувалося в образі пернатої змії.
Міфологія кіче.
Ім’я бога – чоловіка богині-матері Тепев Кукумаца в міфології індіанців кіче означає “Змій, вкритий пір’ям кецаля”.
Міфологія ірокезів.
В міфах ірокезів виникнення зміїв пов’язується з культурним героєм (одним з близнюків) Тавіскароном, який створив їх разом з іншими шкідливими тваринами. Ірокези уявляли добрих і злих духів маніту в образі рогатих водяних зміїв. Згідно з уявленнями ірокезів Атотархо – божество, яке уособлювало собою неприборкані сили природи, мало змієподібне волосся.
Міфологія гуронів (Північна Америка).
У гуронів змії вважалися шкідливими тваринами, створеними культурним героєм (одним з близнюків) Тавіскароном. В міфології гуронів популярним персонажем була велетенська змія Онніонт, яка мала ріг на голові. За його допомогою вона могла навіть пробити гори. Ріг Онніонт вважався важливим талісманом, який міг приносив успіх на війні і під час полювання.
Міфологія алгонкінських племен.
У багатьох алгонкінських племен досить великою популярністю користуються міфи про рогатого змія, вороже налаштованого по відношенню до людей.
Міфологія оджибве (Північна Америка).
В образі змії індіанці оджибве уявляли собі водні божества Мічібічі, які приносили різну шкоду людям.
Міфологія кечуа (Півд. Америка).
Згідно з міфологічними уявленнями індіанців кечуа дві величезні змії слугували з’єднувальною ланкою між верхнім, внутрішнім і нижнім світами. В нижньому світі вони жили у воді, а коли виходила на землю то потрапляли у внутрішній світ. Тут одна змія рухалася вертикально, стаючи схожа на велике дерево, яке постягалося від землі до неба, інша ж перетворювалася на річку Укаялі. У верхньому світі одна з них ставала веселкою а інша – блискавкою. Можливо, це стало причиною великої пошани до змій у кечуа та їх статусу священних тварин. В міфах кечуа одним з найбільш страшних чудовиськ виступає змій Амару.
Міфологія індіанців чібча-муісків.
В міфології чіча-муісків богиня-парматір і покровителька землеробства Бачуе разом зі своїм сином, який одночасно був і чоловіком, в старості перетворилися на двох великих зміїв і сховалися у водах озера Ігуаке.
Міфологія індіанців басейну р. Амазонка.
В міфології індіанських народів басейну Амазонки присутній такий персонаж як змій Боюсу, який вдень поставав в образі райдуги, а вночі у вигляді чорної діри в Чумацькому шляху.
Міфологія яруро (Венесуела).
В створенні світу богині сонця і місяця Кума допомагав її брат водяний змій Пуана. Він також передав різні корисні знання і вміння (добування вогню, рибальство і полювання) сину Кума Хачаві, а він навчив їх людей.
Міфологія індіанців арікена (Венесуела).
В міфології арікена згадується жахливий змій Мармаріну, який проковтнув культурних героїв Пуру і Муру разом з першими людьми, створеними ними. Але героям вдалося врятуватися, розрізавши черево змія.
Міфологія хіваро (Еквадор).
В міфах індіанців хіваро в образі змії постає водяна богиня Тсунгхі. Вона перетворилася на змію, коли побоялася ревнощів з боку першої дружини одного мисливця, який запропонував богині вийти за нього заміж. В такому вигляді вона сховалася в корзині у його будинку. Але перша дружина знайшла корзину і вкинула змію у вогонь. Тоді Тсунгхі стала водою і залила вогнище, будинок мисливця і усю країну, що призвело до загибелі майже усіх людей.
Міфологія племені мохос (Болівія).
У мисливців індіанського племені мохос існувало вірування, що в разі якщо дружина зраджує їм, то на полюванні його може вкусити змія.
Міфологія індіанців Східної Болівії.
Згідно з міфами індіанців Східної Болівії змій відіграв важливу роль в той час, коли небо впало на землю – він обвився навколо них і роз’єднав і з того часу тримав їх в такому становищі.
Міфологія куна (Півд. Америка).
В міфах індіанців куна змія разом ще з двома тваринами жила поблизу світового дерева, яке поєднувало землю і небо.
Міфологія індіанців гуічоль.
Змії використовувалися в магічних обрядах вишивальниць народу гуічоль. Перед початком роботи чоловік ловив змія і приносив його додому, притримуючи його палкою. Жінка погладжувала змія по всьому тілу і проводила руками по голові та очам. Це мало символічне значення, тому що жінка прагнула таким чином отримати вміння вишивати такі ж складні візерунки, які знаходилися на шкірі змії.
Міфологія квакіутль.
В міфах індіанців квакіутль постає гігантський злий змій Сісіютль. Його погляд приносив смерть і перемогти його можна було не фізичною силою, а силою духу і моральною чистотою. Вони вірили в те, що гроза виникає тоді, коли з цим змієм починає боротися птах грому Тсоон.
Міфологія мохаве.
В міфах індіанців мохаве один з культурних героїв Мастамхо переміг велику гримучу змію та відрубав їй голову. З її крові потім виникли на землі плазуни та різні небезпечні отруйні комахи.
Міфологія населення Північної Австралії.
В міфології ряду племен Північної Австралії пов’язаним з праматір’ю Кунапіпі персонажем є змій-райдуга.
Міфологія населення Центральної Австралії.
Після здійснення обрізання у підлітків деяких племен Центральної Австралії їх матерям заборонялося певний час вживати в їжу м'ясо килимових змій. Вважалося, що це має сприяти швидкому загоєнню їх ран.
Міфологія племені унамбал (Австралія).
Згідно з віруваннями австралійського племені унамбал його тотемним предком вважалася змія Унгуд, яка за бажанням могла бути жінкою або чоловіком.
Міфологія юленгорів (Австралія).
В міфах племені юленгорів страшний змій-райдуга напав на двох сестер-культурних героїв Ваувалук та проковтнув їх та усіх тотемні тварини і рослин, які вони мали. Однак потрапивши до шлунку змія вони почали мучити його і врешті він їх виплюнув. Дослідники вважають, що цей сюжет пов'язаний з обрядом ініціацій і символізує тимчасову смерть та відродження їх учасників.
Міфологія мурінбата (Австралія).
В міфах племені мурінбата райдужний змій Кунмангур виступає предком частини членів племені. Він “робить” усіх людей і постійно слідкує за ними. Врешті його смертельно поранив його власний син. Кунмангур намагається зцілитися, але у відчаї збирає увесь вогонь, який мали люди, і кинувши його у море, гасить його.
Міфологія племені дієрі (Центральна Австралія).
Велику роль у ритуалі викликання дощу у племені дієрі відігравала крайня плоть, яка залишалася від обрізання юнаків. Вона ретельно зберігалася загорнутою в пір’я разом з жиром килимової змії.
Міфологія племені анула (Північна Австралія).
Змія відігравала важливу роль в магічному ритуалі викликання дощу, який використовувався племенем анула. Для цього ловили змію і живцем кидали її до певного водоймища. Через деякий час змію знову ловили, вбивали і залишали її тіло на берегу. З стебел трави виготовляли плетінку у формі веселки і накривали нею змію. Над ними починали промовляти заклинання і це мало обов’язково принести дощ. Аборигени пояснювали свої дії тим, що саме на цьому місці дуже давно жив птах широкорот (тотем їх племені), дружиною якого була змія. Вона жила у водоймищі і викликала дощ, випльовуючи в небо воду. Робила вона це до тих пір, доки в небі не з’являлися райдуга і хмари і починався дощ.
Міфологія народів Океанії.
В ролі деміурга в міфології ряду народів Океанії виступає змій на ім’я Нденгеі.