Міфологія східних слов`ян

Воша вважалася "нечистою" комахою, однак все ж таки існували уявлення про те, що вона може і принести щастя людині. Пошук вошей навіть вважався богоугодним заняттям. Зокрема, одним із проявів гостинності вважався пошук вошей у гостя або у "божих людей" - мандрівних старців.

Згідно з народними уявленнями воші з`являлися прямо з тіла людини, з-під його кожі.  Поняття "вшивий" асоціювалося зі значенням "щасливий". Повна вісдсутність вошей або ж несподіване їх збільшення у людини вважалося ознакою нещастя або навіть близької смерті. Якщо на покійнику з`являлася воша то це означало, що він праведник і його душа обов`язково опиниться в раю. 

З вошами пов`язано ряд народних прикмет. Щоби вошей не було їх не можна було рахувати та прати сорочку у четвер та з появою на небі молодика. Також для цього не можна було їсти, коли вошей шукали в голові. Коли людина клала на стіл свою шапку то вважалося, що у неї буде стільки вошей скільки і хлібних крихот там було розсипано. Поява вошей уві сні свідчила про те, що людина обов`язково мала розбагатіти. За допомогою вошей навіть гадали на погоду. Якщо вона вилазила на ухо людині то це мало передвіщати або дощ або навпаки хорошу погоду. Виявлення однієї воші - до дощу, а двох разом - до дощу з градом. Декілька російських народних прислів`їв також відібражають міфологічні уявлення народу про цю комаху : "Есть вошь, а будет и грош", "Богата как вошь рогата",  "Чужая вша если за воротник не залезет, не разбогатеешь" тощо.

Щоби вивести вошей та інших шкідливих комах здійснювалася спеціальна церемонія. На свято Симеона Столпника (1 вересня за старим стилем) усіх цих комах загортали в ганчірку і між утрішнею та обіднею молитвами ховали в землі. Пастухи боролися з вошами своїми методами : щоби вберегти від них та блох домашніх тварин вони зв`язували разом 6 вошей та одну блоху і відносили їх за межі свого села. В деяких місцях однак було заборонено знищувати вошей на новий рік і перед початком посту. 

Міфологія західних слов`ян. 

Польска легенда пояснює появу вошей таким чином. Нібито сам Іісус Христос побачив, що в неділю люди сидять на вулиці без діла саме в той час як в храмі йшла служба. Тоді він кинув в їх бік пилюку, набравши її в руку, при цьому промовивши : "Тепер вам буде чим зайнятися". Таким чином з саме з цього пороху і з`явилися  воші, яких люди тепер були змушені постійно шукати. Польські пастухи виводили вошей таким чином : на день святого Фоми (21 грудня) вони давали кожній домашній тварині з`їсти боби в сирому тісті. Вважалося, що це має забезпечити худобу від появи вошей. 

Міфологія південних слов`ян.

Згідно з сербською легендою поява вошей пов`язана з Богородицею. Коли вона рятувалася разом з немовлям Іісусом то вони потрапили під дощ. Вона почала проситися до хатини пастуха але він спав дуже міцним сном. Щоби його розбудити вона кинула в нього жменю попелу, з якого і з`явилися воші, що почали кусати пастуха. 

Чечено-інгуська міфологія.