Переважно сова вважалася священним птахом богині Афіни, при цьому символізуючи мудрість. В Аттиці існував тотемний клан сов, скоріше всього пов`язаний з культом Афіни. У цьому клані існував обряд, під час якого його учасники вдягалися в костюми сов та здійснювали ритуал, що мав закінчитися виловленням тотемного птаха. Сама Афіна перетворювала на сов деяких міфологічних персонажів. Зокрема, це було зроблено з Ніктіленою. Вона була збезчещена власним батьком – володарем острова Лесбос Енопеєм. Цей образ мав врятувати її від ганьби, тому що ніхто її не міг впізнати.

На сову перетворила богиня Деметра сина Ахеронта Аскалафа (саме це ім`я означає "коротковуха сова”) за те, що він повідомив Гадесу, що Персефона з`їла в його саду 7 гранатових зернят. При цьому сова виступала символом нещастя.

Англійський дослідник Р. Грейвс вважає, що сови були і птахами Каліпсо, що була богинею смерті. За описом міфів в зарослях її острова Огігія жило багато рогатих сов.

Крик сови постає як совєрідне покарання для тих, хто потрапив в Аїд. Зокрема він постійно роздирав слух братів Алоадів, що знаходилися зв`язаними в Аїді.

Слов`янська міфологія

Згідно з слов`янськими повір`ями в образ сови мала здатність перевтілюватися відьма.

Російська народна міфологія

В ряді районів Росії поява сови в селі (особливо вдень) та її крик поблизу будинку вважалися ознакою майбутньої пожежі.

На Рязанщині деякі внутрішні органи сови застосовувалися в магії. Щоб дружина нічого не могла приховати від чоловіка йому треба було прикласти серце сови до лівого боку дружини, коли вона спала.

Білоруська народна міфологія

В центральних районах Білорусі існували легенди в яких сова наділялася здатністю знаходити чарівну розрив-траву.

Польська народна міфологія

В деяких районах польщі існувала віра в те, що за допомогою пір`я сови можна вилікувати деякі хвороби. Зокрема їх застосовували при болях у попереку і у суглобах, обкладаючи ними хворі місця.

Сербська народна міфологія

Згідно з сербською легендою на сову було перетворено ліниву дівчину, що навіть не приготувала собі посаг на весілля. Сов також наділяли "поганим оком” і здатністю наврочити людям.

Хорватська народна міфологія

Згідно з хорватською легендою сова спочатку не мала пір`я, але потім у кожного птаха попрохала по перу однак назад не повернула. Тому вона з`являється лише вночі, тому що птахи вимагають повернути своє пір`я.

Болгарська народна міфологія

Згідно з болгарською легендою (поширена в районі Пловдіву) на сову перетворилася жінка, що відмовилася подати хворій матері води, і за це вона її прокляла.

Азербайджанська міфологія

Сова вважалася одним з тваринних предків азербайджанського роду баятів.

Китайська міфологія.

В китайському трактаті "Ши і цзи” ("Записи про забуті події”) Ван Цзя (VI ст.) подається опис країни Суймін, в якій росте величезне дерево суй ("Вогняне”). На ньому сидить птах (за одним з варіантів ним була сова), який довбає дерево своїм дзьобом, в результаті чого з’являється вогонь. Згідно з міфом саме це навело міфічного винахідника вогню Суй-женя на думку добувати вогонь за допомогою тертя.

Ойрат-калмицька міфологія.

Згідно з ойрат-калмицькими міфами сова була матір’ю героя Чороса, який вважається предком дербетських і джунгарських князівських родів.

Мансійська міфологія.

Піддавшись порадам сови бог Нумі Торум вигнав з неба свою дружину Калташ-екву, яка відтоді стала богинею землі. Вона вимагала від чоловіка, щоб він побудував нове житло з кісток усіх звірів та птахів. Але сова відмовила його від такого вчинку, сказавши, що він уподібниться жінці, якщо прийме її пораду.

Міфологія жителів Банксових островів.

Пір’я сови використовувалося жителями Банксових островів в магічному ритуалі викликання сонячного світла. Воно прикріплялися до так званого "сонячного каменя” круглої форми і символізувало сонячні проміні. Сам цей камінь розміщався на дереві.

Міфологія ацтеків.

Сова вважалася у ацтеків птахом-супутником бога Міктлантекутлі – володаря підземного світу Міктлану. ЇЇ, напевне, відносили до сил темряви, зважаючи на нічний спосіб життя.

У ацтеків у людському вигляді але з очами сови зображувався бог грому і дощу, повелитель усіх їстівних рослин Тлалок.

Міфологія апачів.

В міфології апачів існувало чудовисько на ім’я Велика Сова, яка пожирала людей. Вбити її вдалося лише культурному герою.

Міфологія чібча-муісків.

Згідно з міфами чібча-муісків культурний герой Бочіка перетворив на сову божество родючості і жіночого початку Уітаку, за те, що вона навчила людей веселощам і п’яному розгулу.

Міфологія тлінкітів.

Згідно з міфологічними уявленнями тлінкітів душі немовлят, яких матері задушили під час сну, зявлялися у вигляді сов.

Категорія: Сова | Додав: terworld (06.08.2009)

Переглядів: 1841 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/2 |

Всього коментарів: 0