Куріпки вважалися священними птахами так званої "Великої богині” і по всьому Середземномор`ю їй були присвячені оргії під час весінного рівноденства. При цьому одним з елементів свята був танець, який імітував кульгаючі рухи самців куріпок. Особливо цей танець під назвою кордокс був поширений на Кріті і в Трої, що свідчить про те, що культ куріпок був тут дуже розвиненим.

 Певний зв`язок прослідковується між куріпками і ковальськими містеріями. Англійський дослідник Р. Грейвс вважає, що це може бути пов`язане з традицією зображувати ковалів кульгаючими. Тому складалося враження, що ковалі кульгали як під час танцю куріпок.

 Куріпки пов`язані з міфом про смерть брата Пріама Мемнона. Його мати Еос вмовила Зевса надати йому безмертя та інші почесті. З диму та залишків його поховального вогнища несподівано з`явилися примарні куріпки, яких назвали мемнонідами. Вони піднялися в небо, тричі облетіли навколо вогнища, а вчетврете почали битися між собою кігтями і дзьобами, а потім попадали на прах Мемнона, таким чином ставши йому поховальною жертвою. Згідно з уявленнями стародавніх греків мемноніди і досі б`ються над його могилою та падають на неї, коли Сонце пройде через усі знаки Зодіаку. За іншими версіями мемноніди своєю кров`ю викупали Мемнону життя.

 На куріпку Афіна перетворила Пердікс (це ім`я якраз і означає "куріпка”), після того як вона повісилася тому що її брат Дедал з заздрості скинув її сина Талоса з Акрополя. При цьому і душа Талоса вилетіла з нього у вигляді куріпки.

 Серед грецьких вчених (зокрема Арістотеля, Плінія та Еліана) довгий час було поширене уявлення про те, що куріпки несуться навіть тоді коли тільки чують голос своїх самців.

Польська народна міфологія

 В деяких районах Польщі (зокрема в районе Ченстохово) пір`я куріпок використовувалося в народній медичній магії. Ним лікували біль в попереку та в суглобах, для чого обкладали пір`ям хворі місця.