ЗОЗУЛЯ
Грецька міфологія
В грецькій міфології зозуля пов`язана
з культом богині Гери. Цей птах вважався провісником весни – пори кохання, а
Гера була богинею календарного року. Зозуля зображувалася на скипетрі Гери.
В образі зозулі в міфі постає Зевс в
той момент коли він домагався любові своєї сестри Гери. В цьому вигляді Гера
притиснула його до своїх грудей. Коли вона це зробила то він став справжнім і
оволодів нею. Після цього Гера була змушена вийти за нього заміж. Місце де
відбувалися ці події було назване Зозулиною горою (за деякими даними це була
гора Форнакс в Арголіді). Англійський дослідник Р. Грейвс припускає, що Зевс
постає в образі зозулі тому, що він як би символічно "викинув” усіх інших
божеств "з гнізда” та добився верховної влади в грецькому пантеоні. До того ж
він присвоїв скипетр Гери з зозулею.
Культ зозулі підтверджується
археологічними знахідками. В Мікенах було виявлено позолочену фігурку оголеної
богині-аргівянки з зозулею. Там таки було виявлено позолочену модель храму,
увінчаного зображенням зозулі. На крітському саркофазі виявленому в Агіа-Тріаді
було зображено подвійну сокиру лабріс на який сиділа зозуля.
Міфологія східних слов`ян
В багатьох легендах і переказах
східних слов`ян зозуля часто
символізує собою вбиту горем жінку. В одному варіанті від туги за рідною
домівкою на зозулю перетворюється дівчина, яку віддали заміж в далекі краї,
перетворившись на птаха вона летить на батьківщину. В іншому варіанті на зозулю
перетворюється дружина, що плаче за загиблим чоловіком.
Згідно з народними легендами кожна
зозуля після одного року життя (або щорічно з Петрова дня) перетворюється на
яструба, а пізніше на орла.
Українська народна міфологія
В українських народних легендах дуже поширеним є мотив перетворення дівчини
на зозулю з різних причин. За однією з них (поширена на Житомирщині) на цього
птаха перетворилася дівчина, що відмовилася вийти заміж за вибором батьків. За
легендами на Галичині на зозулю перетворилася дівчина, що сховалася від
нареченого в день весілля. В третьому варіанті (він також має аналогії у
білорусів і поляків) на зозулю перетворили зарозумілу дівчину, яка пожартувала
над людьми (в різних варіантах легенд це міг бути Ісус Христос, Божа Матір,
святі або жебрак), сховавшись в укриття і прокричавши "ку-ку!”
Російська народна міфологія
Згідно з легендою, що поширена на Смоленщині, на зозулю перетворился жінка,
що відмовилася подати води своїй хворій матері і та її за це прокляла.
Білоруська народна міфологія
Згідно з білоруською легендою поширеною
на Берестейщині на зозулю апостол Петро перетворив дівчину, яка його дражнила.
За іншою легендою на зозулю було перетворено дівчину, яка не захотіла допомогти
бідному брату.
У білорусів з зозулею було пов`язано ряд прикмет. Особливо це стосувалося
того коли вона вперше подавала голос. При цьому говорили, що людина має щось
тримати у руках і тоді у неї все буде вдаватися протягом року; кишеня людини не
повинна бути пустою, щоб у неї були гроші. В білоруському Поліссі поганою
прикметою вважався перший крик зозулі і перший грім в той час коли ліс ще не
вкрився листям.
В Поліссі вірили в те, що зозуля
починає подавати голос лише після того, як під час пасхальної всенощної священник
промовить привітання Христу.
Міфологія південних слов`ян
У південних слов`ян в образі зозулі часто виступають жінки, охоплені тугою.
Одна з них плаче по загиблим синам, або сестра що плаче по загиблому брату
(зокрема, у сербів і македонців).
Сербська народна міфологія
Серби вірили в те, що зозуля має здатність за певних умов наврочити людині.
Болгарська народна міфологія Згідно з болгарською легендою зозуля спочатку була ангелом, але за її гріхи
Бог пертворив її на птаха. За іншою легендою зозуля була проклята Богородицею.
Коли вона прийшла до лісу з новонародженим Ісусом Христом, то усі дерева і
птахи завмерли, тільки зозуля цього не зробила. Китайська міфологія. Згідно з китайською міфологією на зозулю перетворилася душа міфічного правителя царства Шу Ду Юя. Це сталося після того, як він зрікся престолу на користь свого радника Бє-ліна і відправився до західних гір, де і помер.
|