Четвер
20.07.2017
15:44
Форма входу
Категорії розділу
Антилопа [1]
Бабак [1]
Бабуїн [1]
Бандікут [1]
Баран і вівця [1]
Барс [1]
Бик [2]
Білка [1]
Борсук [1]
Броненосець [1]
Буйвол [1]
Ведмідь [1]
Вепр [1]
Верблюд [1]
Віл [1]
Вовк [1]
Газель [1]
Гієна [1]
Гірський баран [1]
Горностай [1]
Дикий кіт [1]
Дикобраз [1]
Заєць [1]
Іхневмон [1]
Їжак [1]
Кенгуру [1]
Кінь [2]
Кіт [1]
Коза і цап [1]
Козуля [1]
Койот [1]
Корова [1]
Кріт [1]
Кролик [1]
Куниця [1]
Лама [1]
Лань [1]
Ласка [1]
Лев [1]
Леопард [1]
Летюча миша [1]
Лисиця [1]
Лось [1]
Мавпа [1]
Мамонт [1]
Марал [1]
Миша [1]
Морська свинка [1]
Мул [1]
Носоріг [1]
Окапі [1]
Олень [1]
Опосум [1]
Осел [1]
Павіан [1]
Пантера [1]
Пацюк [1]
Пума [1]
Рись [1]
Свиня і кабан [1]
Слон [1]
Собака [1]
Соболь [1]
Тапір [1]
Тигр [1]
Тур [1]
Тхір [1]
Хом`як [1]
Шакал [1]
Шимпанзе [1]
Ягуар [1]
Як [1]
Пошук
Друзі сайту
Сайт по історії тероризму - terworld.narod.ru
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Міфологія - дивовижний світ

Каталог статей

Головна » Статті » Тваринний світ » Осел

Осел
ОСЕЛ.




Грецька міфологія.

Осел був священною твариною Діоніса і пару цих тварин він помістив серед зірок. Також, можливо, він був священною твариною Крона і Пана та інших стародавніх богів пеласгів і одним з атрибутів сатіра Селена. Під час битви з Титанами Селену вдалося злякати їх криком свого старого осла.
Осел вважався у греків провідником сонця і символом похітливості.
Чудовисько Тифон мав страшну ослячу голову, яка торкалася зірок.
Демони Емпуси мали ослячі ноги, хоча за деякими даними одна нога у них була осляча а друга бронзова. Цей образ скоріше всього прийшов до Греції з Палестини, де подібні демони також мали ослячі ноги тому що тут осел був символом розпусти і жорстокості.
Ослячими вухами наділив царя Мідаса річковий бог Тмол, коли він не погодився з тим рішенням, яке він прийняв на музичному змаганні між Аполлоном і Марсієм. Далі ці вуха, які Мідас ретельно приховував, але врешті про які дізналися усі, стали причиною його самовбивства. Цей міф свідчить про те, що Мідаса, можливо, вшановували в образі осла. Також, можливо, ослячі вуха були символом царської влади, запозиченим у єгиптян.
Осел попередив своїм криком Гестію, коли її намагався збезчестити п’яний Пріап.
Піндар повідомляє, що гіпербореї приносили ослів в жертву Аполлону.

Римська міфологія.

Під час проведення свята Консуалій (на честь римського аграрного бога Конса) здійснювався ритуал прикрашення вінками ослів та іншої домашньої худоби, яка мала символізувати родючість. Подібний ритуал існував на святі весталій (9 червня) присвячених богині Весті. Тоді квітами прикрашали присвячених їй ослят.

Християнська міфологія.

В середньовічній Європі досить поширеною була легенда про те, що ослина щелепа послужила для Каїна знаряддям для вбивства Авеля.

Мусульманська міфологія.

В мусульманській міфології ослицю вважали твариною пов’язаною з небом а її хазяїном називали Балама (відповідає християнському Валааму).
Мусульмани вірили, що напередодні кінця світу спокусник людей Даджжал вирветься з ув’язнення на острові в Індійському океані і з’явиться на чолі війська, сидячі на величезному віслюку. Йому вдасться встановити на землі своє царство на 40 днів (або років).
Згідно з мусульманською міфологією цариця Саби Білкіс мала ноги, які закінчувалися ослячими копитцями.

Іудейська міфологія.

Порівняння з ослом в давньосемітській міфо-поезії вважалося почесним. Наприклад, бог Яхве пророкував, що персонаж іудейської міфології Ізмаїл "буде між людьми мов дикий осел” ("Буття” 16, 12), тобто, займе почесне місце.
Ослиця є персонажем біблейської легенди про мага і пророка Валаама (Числа, 22-24). Він був запрошений царем Моава, щоб наслати ритуально-магічне прокляття на ізраїльський народ, який повернувся з Єгипту і являв собою небезпеку для моавітян. Коли Валаам відправився до царя, то на дорозі йому зустрівся ангел, надісланий богом Яхве. Причому спочатку ангела побачила лише ослиця Валаама, яка відмовлялася йти далі, а коли він почав її бити, то вона звернулася до нього людським голосом, сказавши, що бог через свого посланця забороняє йому йти далі.

Єгипетська міфологія.

Осел вважався головною серед інших священною твариною єгипетського бога сил зла Сета. Цей бог часто зображувався з ослиною головою.

Південнослов’янська міфологія.

Ослині ноги (за іншими варіантами – кінські або козлині), згідно з уявленнями південних слов’ян, мали жіночі духи Віли.

Осетинська міфологія.

Згідно з міфологічними уявленнями осетин бог родючості Таранджелоз вважав ішаків нечистими тваринами, і тому у нього ніколи не прохали збільшення їх поголів’я.

Вірменська міфологія.

В образі ослів в народних вірменських віруваннях могли поставати горнапштікнери – духи померлих іновірців, самовбивць і злодіїв. Вночі вони виходили зі своїх могил і лякали людей.

Китайська даоська міфологія.

Один з "8-ми безсмертних” героїв китайської даоської міфології Чжан Го-лао мав чарівного білого осла, який мав надзвичайну здібність пробігати по 10 тисяч лі на день. Коли він зупинявся на відпочинок то міг скласти осла, немов паперового. Коли було необхідно їхати далі, то він бризкав на осла водою і він знову оживав. Герой також використав осла для того, щоб переплисти через Східне море до володаря Сходу Дун-ван-гуна. Чжан Го-лао часто зображувався на віслюку, причому сидячи лицем до хвоста.

Міфологія народу хадзапі (Танзанія).

Згідно з міфологічними уявленнями народу хадзапі розводити ослів плем’я мангаті навчив культурний герой-деміург Ішоко.


Категорія: Осел | Додав: terworld (04.08.2009)
Переглядів: 462 | Рейтинг: 4.7/3 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: