Грецька міфологія. В грецькій міфології вола та ще деяких тварин вважали провідниками сонця. Слов`янська міфологія. У деяких слов’янських народів існував звичай вводити вола або іншу домашню тварину у будинок на початку нового року. При цьому тварина символізувала полазніка (полажайніка, палєзніка і т. д.) – персонажа, який мав принести щастя і родючість. Мусульманська міфологія. В мусульманській міфології віл входив до групи з 10-ти тварин, яких пов’язували з небом. Його хазяїном вважався пророк Муса. Китайська міфологія. В китайській народній міфології богом-покровителем волів і взагалі великої рогатої худоби вважався Ню-ван. Його ім’я мало декілька варіантів – Ню-ван ("Князь волів”), Бао-ню да-ван ("Великий князь охоронець волів”), Ню-лань да-ван ("Великий князь волового загону”), Цзинь-ню ("Золотий віл”). Скотарі зверталися до нього з проханням вберегти волів від різних хвороб. За однією з легенд Ню-ван був людиною-вченим і жив в ХІІІ ст. За збігом обставин він став землеробом і коли орав землю, то ніколи не бив свого вола. Якщо віл зупинявся, то він ставав перед ним на коліна і він починав орати далі. За іншими даними в якості Ню-вана виступав дух зірки Тяньвень ("небесного мору”) Цзинь Да-шен, який мав здатність перевтілюватися у вола. Китайці вішали зображення Ню-вана поблизу приміщень для худоби з охоронною метою. Ім’я міфологічного персонажа Ню-лана, який асоціювався з зіркою Пастуха в сузір’ї Орла означає "Волопас”. Дух на ім`я "Волова голова” допомагав володарю П’ятого судилища в китайському пеклі Яньло-вану. Разом з духом на ім`я "Кінська морда” він супроводжував душі грішників на Вансянтай ("терасу, звідки дивляться на рідний дім”) по сходам які складалися з 63-х ножів. Грузинська міфологія. У грузин існував звичай пекти хліби із зображенням волів під час Тедороба – свята на честь бога землеробства Тедоре. Це, напевне, пов’язане з важливою роллю волів у землеробстві. Осетинська міфологія. Згідно з легендою воли допомагали осетинському богу родючості Рекому побудувати собі храм поблизу селища Цей. Вони підвозили колоди на возах до місця будівництва. Воли приносилися в жертву осетинському богу-володарю добробуту Микалгабирті. На його честь влаштовувалися спеціальні свята і м'ясо жертовних тварин з’їдалося учасниками церемонії. Адигейська міфологія. Покровителем волів в адигейській міфології вважався бог Хакусташ. Мадагаскарська міфологія. Воли приносилися в жертву на благо держави під час свята Нового року на Мадагаскарі. Керував ритуалом жертвоприношення правитель – він промовляв подячну молитву, а служники вбивали тварину.
