Понеділок
24.07.2017
17:45
Форма входу
Категорії розділу
Акація [1]
Акпо [1]
Арадайб [1]
Ашорін [1]
Бавовняне дерево [1]
Баланза [1]
Бананова пальма [1]
Баньян [1]
Баобаб [1]
Береза [1]
Бузина [1]
Бузок [0]
Бук [1]
В`яз [1]
Верба [1]
Верес [1]
Вишня [1]
Вільха [1]
Гвоздичне дерево [1]
Глід [1]
Горішник [0]
Горобина [1]
Граб [1]
Гранатове дерево [1]
Груша [1]
Драконове дерево [1]
Дуб [1]
Дуріан [1]
Жасмин [1]
Індійський баньян [1]
Іроко [1]
Казуаріна [1]
Какао [1]
Калина [0]
Камфорне дерево [1]
Кедр [1]
Кизил [1]
Кипарис [1]
Кокосова пальма [1]
Кола [1]
Коричне дерево [1]
Лавр [1]
Липа [1]
Мангове дерево [1]
Маслина [0]
Мирт [1]
Міррове дерево [1]
Модрина [1]
Одала [1]
Олива [1]
Осика [1]
Павлонія [1]
Падуб [0]
Пальма арека [1]
Пальма ротанг [1]
Панданус [1]
Парна (палаша) [1]
Перах [1]
Персикове дерево [1]
Платан [1]
Рамбутан [1]
Сандалове дерево [1]
Сикомор [1]
Слива [1]
Смоковниця [1]
Сосна [1]
Тамаринд [1]
Тамарискове дерево [1]
Терен [0]
Тис [1]
Тополя [1]
Тутове дерево [1]
Уруку [1]
Фігове дерево [1]
Фінікова пальма [1]
Хлібне дерево [1]
Черемха [1]
Шальяка [1]
Яблуня [1]
Ялина [1]
Ясен [1]
Пошук
Друзі сайту
Сайт по історії тероризму - terworld.narod.ru
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Міфологія - дивовижний світ

Каталог статей

Головна » Статті » Дерева » Береза

Береза
БЕРЕЗА

Міфологія східних слов’ян.

У російських селян існувала ціла святкова церемонія, пов’язана з березою. В останній четвер перед святом Трійці вони йшли до лісу і зрубували тут молоду березу. Потім її вдягали в жіночий одяг та прикрашали різнобарвними стрічками. З радісними піснями і танцями березу приносили в село і встановлювали в одному з будинків, де вона знаходилася до Трійці, вважаючись бажаним гостем. Нарешті в день Трійці вони кидали дерево у воду разом з одягом та усіма прикрасами. Вкидання берези у води, напевне, мало відношення до магічного ритуалу викликання дощу.

Міфологія південних слов’ян.

У слов’ян Карінтії зберігався звичай з ніг до голови прикрашати березовими гілками юнака, яки символізував собою Зеленого Георгія. Ця церемонія влаштовувалася під час свята на честь Святого Георгія (23 квітня).

Скандинавська міфологія.

У шведів до ХХ ст. зберігся звичай напередодні свята весни 1 травня або влітку влаштовувати ходу зі свіжими березовими гілками, в якій приймали участь в основному молоді хлопці. Вони заходили в будинки і бажали людям хорошої погоди, врожаю та щастя. Отримуючи за це подарунки вони прикріплювали гілки над дверима будинків. Це означало, що його тепер обов’язково чекає втілення в життя названих побажань.

Германська міфологія.

В багатьох районах Німеччини існував звичай прикрашати березовими гілками вулиці міст і селищ під час ходи, яка влаштовувалася на свято весни 1 травня. В цей час процесія носила вулицями загорнутого в солому юнака, який був персоніфікацією “Травня”.

Литовська міфологія.

В литовській міфології згідно з даними Ласицького існував “бог берези”, якого звали Бірзуліс.
У литовських селян існував звичай на свято весни 1 травня прикрашати березовими гілками найкрасивішу дівчину села. Вона мала символізувати собою життєдайну весну, яка оновлює природу.

Корейська міфологія.

В корейських міфах згадується “священне дерево Тан”, під яким знаходився жертовник духам. Згідно з однією версією його назва означає “чорна береза” і з ним пов’язують легендарного засновника корейської держави Стародавній Чосон Тангуна, якого називали “Хазяїном дерева Тан”.

Карело-фінська міфологія.

Герой карело-фінського епосу Леммінкяйнен перетворився на березову гілку для того, щоб обдурити вогняного орла. Він сидів на вогняній березі і намагався завадити йому пройти до ворожої країни Пяйвьоли.

Ойрат-калмицька міфологія.

Згідно з версією міфу під березою народився герой Чорос, який вважається предком дербетських і джунгарських князівських родів. Лежачи під деревом він харчувався соком, який стікав йому до рота.

Удмуртська міфологія.

У удмуртів береза вважалася священним деревом, до якого вони зверталися, прохаючи бога-правителя Всесвіту Килдисіна повернутися з неба на землю. На прохання з’явитися людям хоча б в якомусь вигляді бог прийняв образ червоної білки, яка сиділа на вершині берези. З того часу в спеціальному “коробі Воршуда” (охоронця роду) удмурти завжди зберігали березову тріску, як священний предмет-фетиш.

Міфологія обських угрів.

Береза вважалася священним деревом бог-деміурга у обських угрів Нумі-Торума. Це пов’язано з тим, що його ритуалах з богом асоціювався білий колір і піднесеність.

Мансійська міфологія.

Береза вважалася священним деревом богині землі у мансі Калташ-екви.

Міфологія селькупів.

В міфах селькупів походження людини пов’язується з розвилкою берези, у зв’язку з чим їй почали приділяти велику увагу під час здійснення різних обрядів.

Якутська міфологія.

У якутів могутні і старі берези, яки росли окремо на опушці лісу або на кургані вважалися священними деревами родів. Їх називали Ал лук мас і в них, згідно з народними віруваннями жили духи – господарки певної місцевості. До цих дерев ставилися дуже бережливо – їх часто обгороджували, завдавати їм якоїсь шкоди або зрубувати заборонялося, на їх гілках розвішувалися “подарунки” – строкаті волосяні мотузки та клаптики матерії. Поблизу дерева приносилися жертви “господарці землі” Ан дархан хотун і в його гілках любили гратися її діти. В героїчному епосі Ал лук мас уособлювали собою вічно живу рослинність, яка дає їжу людям і тваринам.



Категорія: Береза | Додав: terworld (13.08.2009)
Переглядів: 532 | Рейтинг: 5.0/3 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: