Скандинавська міфологія. В образі лосося в скандинавській міфології постає бог Локі. В такому вигляді він ховався від інших богів-асів у водоспаді Франангр, після того як звинуватив їх в боягузтві, розпусті та інших пороках. Карело-фінська міфологія. В карело-фінській міфології лосось називали “вогняною рибою”, з черева якої культурний герой і деміург Вяйнямьойнен добув вогонь. Згідно з рунами ця риба проковтнула першу іскру, яку висік Вяйнямьойнен зі свого нігтя або за допомогою кременя та труту. Також Вяйнямьойнен спіймав діву-лосося Велламо і намагався приготувати її на обід. Але вона вирвалася з його рук і перетворилася на русалку, почавши дорікати герою, що вона хотіла одружитися з ним, а він хоче її з’їсти. Далі Вяйнямьойнен намагався знову її спіймати, але це йому не вдалося. Айнська міфологія. Згідно з міфологічними уявленнями айнів океан з островами розміщався на спині гігантського лосося. Коли він починав ворушитися, то на землі відбувалися землетруси, а у морі – відливи та приливи. Також загибель судів під час штормів пояснювалася тим, що цей лосось ковтав їх. Міфологія індіанців цимшианів. Згідно з народними віруваннями цимшианів під час рибалки на лососів особливу допомогу можуть надати близнюки, тому що вони нібито мають надприродну здатність їх приваблювати. Міфологія індіанців квакіутль. За народними віруваннями індіанців квакіутль близнюки є лососями, які перевтілилися у людей. У зв’язку з цим вважалося, що їм ні в якому разі не можна підходити до води. Міфологія індіанців нутка. Індіанці нутка вважали, що існує певний магічний зв'язок між людськими близнюками і лососями. Цим пояснюється табу для близнюків ловити лососів, їсти їх і навіть тримати в руках будь-яку свіжу рибу.