Середа
20.09.2017
19:39
Форма входу
Категорії розділу
Акула [1]
Бегемот [1]
Бобер [1]
Варан [1]
Видра [1]
Восьминіг [0]
Вугор [1]
Вуж [1]
Гусінь [1]
Дельфін [1]
Дощовий черв`як [1]
Дюгонь [1]
Жаба [1]
Змія [3]
Ігуана [1]
Йорж [1]
Кайман [1]
Каракатиця [1]
Кашалот [1]
Кит [1]
Короп [1]
Краб [1]
Креветка [1]
Крокодил [1]
Лосось [1]
Медуза [1]
Минь [1]
Молюск [1]
Морська змія [1]
Морський їжак [0]
Окунь [1]
Ондатра [1]
Пітон [1]
Рак [0]
Скат [1]
Слимак [1]
Тритон [0]
Тюлень [1]
Удав [1]
Хамелеон [1]
Черепаха [1]
Шовковичний черв`як [1]
Щука [1]
Ящір [1]
Ящірка [1]
Пошук
Друзі сайту
Сайт по історії тероризму - terworld.narod.ru
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Міфологія - дивовижний світ

Каталог статей

Головна » Статті » Риби,морські та річкові тварини, земноводні » Жаба

Жаба
ЖАБА

Грецька міфологія. 

За припущеннями дослідників жаба була символом міста Аргос. В стародавні часи це місто мало назву Форонік (в складовому письмі, що використовувалося тут до грецького алфавіту корінь phrn міг позначатися малюнком жаби - phrnyne). Згідно з міфом після завоювання Гераклідами Пелопоннесу він був поділений за допомогою жеребкування. Жереб, позначений жабою означав місто Аргос і тому дістався Темену.  

Християнська міфологія.

В християнській міфології в образі жаби, як тварини, що викликає відразу, могли уявляти бісів.

Європейська міфологія.

Згідно з легендами, які існували у різних європейських народів в період середніх віків змій-чудовисько Василіск народився з яйця, яке висиділа жаба. У зв’язку з цим його зображували з тулубом жаби.
Серед деяких європейських народів була поширена думка, що результатом вбивства жаби обов’язково буде дощ.

Східнослов’янська міфологія.

Згідно з народними віруваннями східнослов’янських племен на жаб мали здатність перетворюватися домові.

Балтійська міфологія.

Згідно з уявленнями балтійських народів на жабу мала здатність перевтілюватися відьма Рагана.

Єгипетська міфологія.

Жаба була священною твариною єгипетської богині родючості Хекет. Вона зображувалася у вигляді жаби або жінки з жабою на голові.

 З головами жаб зображувалися четверо первинних чоловічих божеств єгипетського міста Гермополя, кожен з яких мав своїх дружин-богинь. Всіх вісьмох називали Огдоада.

Іранська зороастрійська міфологія. 

Згідно з священними зороастрійськими текстами верховне божество зла Ахріман мало тіло жаби. Також він же і створив велетенську жабу щоб нашкодити богу Хому. Вірогідно саме вона як втілення злих сил жила в світовому морі Варкаш, намагаючись завдавати шкоди силам добра. У зв`язку з цим жаби у іранців вважалися шкідливими створіннями, яких треба винищувати. 


Індійська міфологія.

Жаба використовувалася жителями центральних районів Індії (з нижчих каст) в магічному ритуалі викликання дощу. Жабу прив’язували до жезла, вкритого зеленим листям і гілками і носили від одного будинку до іншого, супроводжуючи процесію співами-заклинаннями такого змісту : "Подаруй нам, жаба, скарб вологи! Хай пшениця і просо зріють на полях”.
Капу або редді (штат Мадрас) також використовують в жаб з метою викликання дощу. Для цього жінки ловили жабу і прив’язували її до бамбукової віялки та вкривали свіжим листям. Потім процесія починала ходити від одного будинку до іншого, співаючи : "Пані жаба має скупатися. Дай їй, о боже, хоч трохи води”. Хазяйки будинків поливали жабу водою і давали їй подаяння, вірячи, що після цього ритуалу обов’язково піде дощ.

Китайська міфологія.

На думку американського знавця китайської міфології Е. Шефера в образі жаби вшановувалося жіноче божество Нюй-ва (на думку вченого слова ва означає "жаба”). В цьому вигляді вона, напевне, уособлювала дух дощових калюж.
Згідно з міфом на жабу-чань (зображувалася вона з трьома лапами) перетворилася богиня місяця Чан-е, після того, як полетіла на цю планету. За деякими даними там вона товкла у ступі зілля безсмертя.
За припущеннями деяких міфографів в стародавні часи у китайців існувало вшанування духа домашнього вогнища у вигляді жаби. Цим можна пояснити те, що саме слово "вогнище” записувалося ієрогліфом, який зображує печеру, в якій сидить жаба.

Китайська даоська міфологія.

В Китаї трьох лапа жаба була символом грошової наживи (слово "гроші” – цянь (або чянь) є дуже подібним до слова "жаба” чжань або чянь) і тому часто зображувалася разом з китайським даоським богом монет Лю Хаєм (іноді його зображували стоячи на жабі) . За народною легендою один з 8-ми безсмертних китайських мудреців Люй Дун-бінь одного разу опустив до колодязю свій пояс, на якому було прив’язано золоту монету, і наказав Лю Хаю спіймати жабу. Це був ворог Лю Хая, який в минулому житті був користолюбцем і переродився в жабу. Вона закусила монету і Лю Хай витягнув її з колодязя. Згідно з другим варіантом легенди дружина Лю Хая, яка була лисицею-перевертнем, порадила йому розрубити камінь, який вмів говорити. З нього він витягнув мотузку, на кінці якої була жаба на яку він потім став (пояснення того, чому його зображували стоячи на жабі). Далі жаба знесла його на небо, а мотузку він залишив своїй матері. Коли їй було потрібно вона смикала за неї і з неба сипалися золоті монети.

Тібетська міфологія.

В тібетській міфології з головами жаб або пуголовків зображувалися водні божества Лу, які відповідали за погоду та часто насилали різні хвороби на людей і тварин.

Корейська міфологія.

У населення стародавньої корейської держави Когурьо місяць зображувався у вигляді жаби. Жаба також вважалася тотемним предком у деяких корейських племен.
Ім’я міфічного правителя корейської держави Пуйо Кимви означає "Золоте жабенятко”. Воно пояснюється легендою про його народження – попередній правитель Пуйо Хебуру знайшов його під великим каменем з якого текли сльози. Перевернувши його він знайшов дитину схожу на жабеня, золотистого кольору і дав йому ім’я Кимва.
За народними уявленнями корейців головний домашній дух Оп мав здатність перетворюватися на жабу.

Осетинська міфологія.

В осетинських нартських міфах на жабу вдень перетворювалася дружина героя епосу Хамица. Це було пов’язано з тим, що її віддали за нього заміж за умови, що її ніколи не побачать нарти. Коли ж це станеться, то вона мала повернутися до своїх батьків. Врешті ця таємниця розкрилася, і вона повернулася додому.

Міфологія монгольських народів.

Згідно з міфологічними уявленнями деяких монгольських народів жаб та деяких інших тварин (напевне, через їх "земляне” походження) створив бог деміург і володар царства мертвих Ерлік.

Калмицька міфологія.

З головою жаби в калмицькій міфології іноді уявляли злих демонів Шулми.



Фінська міфологія.

Згідно з народними віруваннями фінів на жаб мали здатність перевтілюватися підземні духи Маахіси.

Таджицька міфологія.

В таджицькій міфології в образі жаб уявлялися злі жіночі духи Парі.

Ойратська міфологія.

В образі жабенят в ойратському епосі постають 75 чорних чудовиськ, яких називали мангусами. Вони нібито народилися від жахливої чорної баби, яка виникла з піни отруйного жовтого моря.


Міфологія алтайців і шорців.

Згідно з міфологічними уявленнями алтайців і шорців використовувати вогонь їх навчила жаба (один з варіантів).

Міфологія комі.

Згідно з варіантом міфу про створення світу у комі активну участь в цьому процесі приймали брати Йон (бог-деміург) та Омоль, які в образі жаб сиділи в первозданному болоті.

Міфологія обських угрів.

Жаба була священною твариною однієї з двох фратрій обських угрів – Мось.

Кетська міфологія.

У кетів жаба відносилася до категорії шкідливих і некорисних тварин. Її виникнення пов’язують з жіночим божеством зла Дотетем (за іншими варіантами – Калбесем або Хоседем). Згідно з міфами жаба з’явилася з вогнища, куди людина на ім`я Хасингет кинула богиню.

Самодійська міфологія.

В самодійській міфології (у селькупів) жаби відносилися до духів-помічників шаманів.

Якутська міфологія.

Згідно з віруваннями якутів перший так званий "чорний” шаман Ан аргил ойун, який був дуже могутнім, мав тіло яке складалося з різних земноводних і плазунів, в тому числі і жаби. Коли творець Всесвіту Юрюнг айи тойон наказав його спалити за те, що він в нього відмовився вірити, то у вогні вижила тільки жаба. За народними уявленнями саме від цієї жаби походять духи Хара баргия тойон ("Чорний клекочущий пан”) та Кюн Кьонгюс ("Сонце ненажерливий”), які дарували відомих шаманів і шаманок.

В`єтська міфологія.

У різних народів В’єтнаму з жабою пов’язувалися уявлення про родючість і багатство, а також еротичні культи.
Божество Каук, яке давало дощ, у в`єйській міфології уявлялося в образі жаби. В одній казці оповідається про те, як під час страшної посухи жаба зібрала усіх звірів і разом вони відправилися до Небесного володаря і змусили його послати на небо дощ. Тим більше він навіть зобов’язався посилати дощ щоразу коли почує квакання жаб. Вшанування жаб знайшло свій пряв у в`єтському мистецтві – ще з бронзового віку збереглися фігурки обожненої жаби.

Міфологія бамілеке (Камерун).

У народу бамілеке існував звичай приносити жерти жабі, коли у людей народжувалися близнюки.

Міфологія індіанців Центр. Америки.

Популярна у багатьох народів Центр. Америки богиня (її умовно називали "Богиня з косами”), яка мала багато функцій, зображувалася також в образі жаби, що мало характеризувати її як володарку землі.

Міфологія ацтеків.

Образ пів жаби – пів алігатора мало в міфології ацтеків Тлальтекутлі – чоловіче божество, яке уособлювало землю.
В ацтекській міфології жаби пов’язувалися з божеством грому і дощу, повелителем їстівних рослин Тлалоком. Можливо, це пов’язано з віруванням в те, що жаби викликали дощ.

Міфологія бечуанів.

Воїни з народу бечуанів постійно носили на своїй накидці шкурку жаби, вважаючи, що їх буде так само важко спіймати, як і цю слизьку тварину.

Міфологія гуронів (Північна Америка).

Міфологічний герой гуронів Іоскеха в процесі творення світу вбив величезну жабу, яка поглинала земну воду, і наповнив нею річки.

Міфологія індіанців мохаве (Північна Америка).

Згідно з міфами мохаве донькою культурного героя Матовелія була жаба. Він образив її і врешті вона досягла його смерті.

Міфологія кечуа.

Індіанці кечуа зараховували жаб до категорії шанованих священних тварин.

Міфологія індіанських племен басейну р. Оріноко.

У індіанців басейну річки Оріноко жаба вважалася богинею-володаркою вод і тому фактично існувало табу її вбивати. Під час посухи вони саджали жаб під посудину і били по ній прутом, вважаючи, що вона їм допоможе викликати дощ.

Міфологія індіанських племен басейну р. Томпсон.

Індіанці басейну р. Томпсон вірили, що коли вб’єш жабу, то це обов’язково викличе дощ.

Міфологія індіанців аймара.

Для того, щоб привабити дощ під час посухи індіанці з племені аймара виготовляли мініатюрні опудала жаб та інших водяних тварин і поміщали їх на вершинах пагорбів. Вважалося, що особливо жаби сприятимуть дощу, як тварини, які постійно мають відношення до води.

Міфологія санема (Венесуела).

Жаба вийняла культурних героїв-близнюків Омао і Соао з черева їх матері, вбитої ягуаром, і виховала їх.

Міфологія тукуна (Бразилія-Перу-Колумбія).

Згідно з міфами індіанців тукуна на маленьких жабенят перетворювалися і помирали повернуті з неба на землю душі грішників. Таке покарання їм визначала богиня верхнього світу Тае.

Міфологія куна (Півд. Америка).
В міфах індіанців жаба жила у підніжжя світового дерева, яке поєднувало землю і небо.






Категорія: Жаба | Додав: terworld (06.08.2009)
Переглядів: 1424 | Рейтинг: 5.0/4 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: