Четвер
20.07.2017
15:43
Форма входу
Категорії розділу
Баклан [1]
Бекас [1]
Беркут [1]
Ворон [1]
Гагара [1]
Галка [0]
Глухар [1]
Голуб [1]
Горобець [1]
Гриф [1]
Гусак [1]
Деркач [1]
Дрізд [1]
Дрімлюга [1]
Дятел [1]
Жайворонок [1]
Журавель [1]
Зимородок [1]
Зозуля [1]
Ібіс [1]
Індик [1]
Качка [1]
Кібець [1]
Кіріс [0]
Колібрі [1]
Колпиця [1]
Кондор [1]
Кречет [1]
Кропивник [0]
Крутиголівка [0]
Кулик [1]
Куріпка [1]
Курка [1]
Ластівка [1]
Лебідь [1]
Лелека [1]
Лунь [1]
Нирок [0]
Одуд [1]
Орел [1]
Павич [1]
Папуга [1]
Перепілка [1]
Півень [2]
Птах-носоріг [1]
Пугач [1]
Рябчик [1]
Сич [1]
Сова [1]
Сокіл [1]
Соловей [1]
Сорока [1]
Стерв`ятник [1]
Страус [1]
Страус ему [1]
Татугу кононі [1]
Тетерев [1]
Трясихвістка [1]
Фазан [1]
Цесарка [1]
Чайка [1]
Чапля [1]
Чібіс [1]
Широкорот [1]
Шуліка [1]
Яструб [1]
Пошук
Друзі сайту
Сайт по історії тероризму - terworld.narod.ru
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Міфологія - дивовижний світ

Каталог статей

Головна » Статті » Птахи » Лелека

Лелека
ЛЕЛЕКА.



Грецька міфологія.

Лелека не є досить поширеним персонажем грецької міфології. Один з міфів розповідає про те, як обернули на лелеку доньку Лаомедонта Антігону, яка намагалася рівнятися вродою з Герою.
Не виключено, що лелека був птахом-тотемом племені пеласгів, що може пояснити їх назву (пеласги – "лелеки”). 

Слов`янська міфологія

 У всіх слов`ян лелека вважався дуже шанованим і майже святим птахом, хоча в легендах про нього присутній дуалізм. Особливо у східних (українців та білорусів) та західних (поляків) слов`ян лелека наділявся багатьма людьськими якостями, починаючи з того, що він нібито має не лапи, а пальці як у людини, у нього є душа і він здатен плакати як людина, і розуміти людську мову. Лелеки нібито навіть моляться богу коли збираються гуртом. Поширені легенди про кохання і шлюби між лелеками. Кожна сімейна пара нібито віддана одне одному до самої смерті, і коли один з них гине, то другий добровільно приймає смерть. Самка, яка зраджує своєму партнеру нібито засуджується іншими лелеками на смерть. До того ж лелеки нібито перед відльотом на зиму збиралися на свої "з`їзди. На них вони вирішували кого вони візьмуть з собою. При цьому одного лелеку вони залишали в якості жертви (за повір`ями болгар). Залишають слабкого або того, що не має пари, і навіть коли він зможе перезимувати, то його вбивають навесні (українські, білоруські та польскі повір`я). У багатьох слов`ян існувала віра в те, що лелеки відлітають та прилітають разом з ластівками (у білорусів, поляків, болгар і македонців).

 Майже у всіх слов`ян поширені повір`я про те, що лелеки приносять дітей. Особливо це спостерігається у західних та східних слов`ян, а у південних менше.

 Всі слов`яни вірили в те, що гніздо лелеки на будинку приносить щастя. Вірили в те, що воно вберігає будинок від блискавки та пожежі (українці, білоруси, поляки, лужичани), від граду (українці, білоруси, поляки), сприяє прибуткам у веденні господарства (білоруси і поляки). Дім, якого лелеки уникають у поляків та македонців вважається проклятим.

 Також загальним є вірування в те, що завдавати шкоду лелекам великий гріх. Найбільш поширене уявлення (у українців, росіян та поляків) про те, що на образу лелека нашле пожежу на винуватьця. Він нібито може принести у дзьобі гаряче вугілля або викресати вогонь самим дзьобом.

 Всюди у слов`ян існувала заборона вживати м`ясо лелек в їжу, зважаючи на шанобливе до них ставлення.    

Міфологія східних слов`ян

 

 Згідно з легендами, поширеними у східних слов`ян, на лелеку Бог перетворив людину, яка порушила заборону заглядати у мішок, який треба було зав`язаним викинути у воду. Людина з цікавості розв`язала мішок і з нього по всій землі розповзлися різні гади – змії, жаби, ящірки. Тому людину в якості покарання було перетворено на птаха, який все життя збирав цих гадів.

 За західноукраїнськими та західнобілоруськими повір`ями лелеки збиралися разом та справляли весілля.     

 У східних слов`ян гніздо лелеки на даху будинку вважалося одним з найкращих оберегів від пожежі.

 

Українська народна міфологія

 

 Згідно з легендами, поширеними на західній Україні, на лелеку було перетворено Богом селянина, який порушив заборону працювати в свято. На Поділлі існували легенди, за якими лелекою стала душа людини, що спокутувала свої гріхи.

 Відсутність гнізда лелек у селі розцінюували як загрозу пожежі, коли лелека залишав гніздо поблизу будинку то це означає для нього запустіння.

 На Закарпатті вірили, що коли завдати шкоди лелеці, то всі ці птахи залишать село, а на Буковині вважали, що у людини, яка це зробила господарство прийде в занепад. На Західній Україні вважалося, що вбивство лелеки призведе до граду, а на Волині – до великої зливи.   

 З лелеками пов`язані деякі народні прикмети. На Житомирщині вірили, що побачити першого лелеку у небі означає для людини довголіття. На Волині вважали, що коли першого лелеку побачити в полі, коли він стояв, означає хворобу для людини, на Житомирщині це навіть вважали знаком смерті. Коли дівчина в українському Поліссі зустрічала пару лелек, то вважала, що її скоро очікує вихід заміж.

 На Київщині вперше зустрівши лелеку навесні примовляли, кидаючи палку вгору : "Іван, Іван, на тобі на гніздечко, а нам на здоров`ячко. На Галичині при цьому вважали слід присісти та сказати : "Аби тобі, боцьку, ноги боліли, а мені ні, або повалятися на землі (на Волині) зі словами : "Хай тобі купир (поперек) болів, а мені щоб спина не боліла”.

 На Волині та Підляшші на Благовіщення на честь прильоту лелек випікали особливі обрядові хлібці у вигляді ноги птаха, які називали буснева або буслова лапа. На Волині випікали хлібці у вигляді плуга, рала або серпа, з якими діти виходили кликати лелеку, примволяючи : "Бусьнику, бусьнику, ось де твоя лапка. Прилети й ухопи і назад полети”.

 На Львівщині були поширені легенди про те, що лелеки перед відльотом восени ведуть війни з журавлями.

 В Західній Україні сало або м`ясо лелек застосовувалося в народній магічній медицині. Ними лікували хвороби очей, ревматизм та пили розмішавши з горілкою, щоб відвести від людини злі чари.            

 

Російська народна міфологія

 На Вітебщині існувало повр`я, що пір`я лелеки може вберегти від блох, тому що він знищує гадів та усіляку нечисть. Тому перо лелеки втикали в долівку або в стіну поблизу ліжка в будинку.

 У вигляді лелеки в деяких районах Росії представляли поляху – жіночий польвоий дух.

Білоруська народна міфологія

 У білорусів була поширена легенда про те, що на лелеку Бог перетворив людину, що не привітала Ісуса Христа, що блукав по Землі, і навіть намагалася перелякати його, несподівано вискочивши з-під мосту. В іншому варіанті легенди на лелеку Христос перетворив Адама, що відкрив мішок, в якому були зібрані різні гади і розпустив їх по всій землі. На Вітебщині легенди стверджували, що на лелеку було перетворено хазяїна, що кормив своїх робітників жабами. Чорно-білий колір лелеки на півночі Білорусі порівнювали з одягом шляхтича.

 На Гродненщині існувала заборона рубати дерева, на яких лелека зробив собі гніздо. Порушення цього табу могло призвести до великого нещастя. На Вітебщині вважали, що людину, що завдала будь-яку шкоду лелеці чекає смерть.

 На півночі Білорусі перо лелеки відігравало магічну роль. Вважалося, що за його допомогою можна вигнати блох з будинку.

 З лелекою білоруси пов`язували прикмети. Коли лелеку вперше зустрічали навесні то слідкували як він себе поводить. Якщо він літав то це означало здоров`я для людини, якщо стояв або сидів, то хворобу, особливо ніг. Якщо ж дівчина бачила лелеку, що стоїть, то вважала, що в цьому році не вийде заміж. На Гомельщині стоячий лелека означав зовсім інше : вірили, що буде довгий льон. Вірили, що під час першої зустрічі з лелекою треба обов`язково мати при собі гроші, тому що в цьому випадку людина стане багатою.

 Вперше зустрівши лелеку білоруси мали звичай примовляти : "На ціхае лета, буйнае жыта, а нам на здаровуе”. На Вітебщині вважали, що в цьому випадку треба побігти за птахом, щоб не боліли ноги, в Поліссі вважали, що треба пострибати та повалятися по землі. На Гомельщині при цьому примовляли : "Надзелі бусечко здороуем”.

 Приліт лелек навесні на Берестейщині вітали спеціально випеченими хлібцями різної форми, з якими йшли їх "кликати” зі словами : "Бусько, бусько, на тоби галёпу (хлібець схожий на ногу птаха), а мыни дай жыта копу, на тоби борону, дай мени жыта сторону. На тоби серпа, дай мени жыта снопа”.             

 На Пінщині появу на небі Чумацького шляху пов`язували з відльотом лелек восени. У зв`язку з цим Чумацький шлях часто називали "буськовою дорогою.

 Білоруси пов`язували лелек з появою дітей. На Берестейщині вірили в те, що коли жінка побачить уві сні лелеку, то у неї народиться дитина, а на Гродненщині – що народиться син.   

Міфологія західних слов`ян

 Західні слов`яни вважали, що гніздо лелеки на даху будинку береже його від пожеж.

Польська народна міфологія

 Згідно з польськими легендами лелека з`явився на Землі коли Бог перетворив на нього людину, що орала землю в святковий день. За іншими варіантами людина не відповіла на привітання Ісуса Христа, або у якої перед Христом спали штани. В інших випадках це був вбивця, що рочленував свою жертву і розкидав частини її тіла, які перетворилися на жаб. На Перемишльщині вважали, що на лелеку Бог перетворив єврея, який сховався від Христа під мостом.   

 Червоний колір дзьоба лелеки пояснюють легенди поширені в Сілезії та Білостоцькому краї. Він нібито почервонів у нього від сорому за те, що він не виконав завдання Бога та випустив зміїв та усіляких шкідників з мішка. В Бидгощському районі вірили, що лелека, прилітаючи в теплі краї, мочив свій дзьоб в крові і перетворювався на людину. А чорно-білий колір пір`я лелеки поляки часто порівнювали з одягом ксьондза. За іншим варіантом він пояснювався тим, що лелека птах, що уособлює в собі і людину і диявола.

 В польському Помор`ї існувало повір`я, що восени лелеки відлітають в далеку землю на півдні, де на березі моря перетворюються на людей. Навесні ж вони знову стають птахами. І навіть будь-яка людина, що потрапить на берег того моря може перетворитися на лелеку.  

 В південній Польщі існувало повір`я, що лелеки знищують не просто жаб, а відьом, які постають під їх виглядом. 

 Щоб лелека приніс щастя будинку на свято Благовіщення для них влаштовували гнізда, в які клали срібні монети.  

 У поляків існувала прикмета, що велике скупчення лелек та журавлів на полі провіщає війну. Ці птахи асоціювалися з воїнами. В той же час побачити першого лелеку в небі над собою поляки в районі Познані вважали успішним знаком, в Малопольщі та Мазовецькому краї це розцінювали як знак міцного здоров`я на весь рік. В інших районах (Підляшшя та Познань) вважали, що це провіщає хороший врожай. Коли ж лелека стояв на одному місці то це може провіщати і посуху (Познань) і важкий рік (Підляшшя) і хворобу (Малопольща). Також спостерігали за звонішнім виглядом птаха : якщо він був сухий, то буде засуха, а якщо мокрий та брудний, то буде дощове літо.

 Вбивство лелеки вважалося великим гріхом. Поляки в районі Тарнова вірили в те, що його вбивство викличе великі дощі, які можна припинити тільки поховавши лелеку як людину у труні та на кладовищі.

 У поляків було поширене вірування в те, що лелеки витягають дітей з болота та кидають їх в будинки через димарі. Також поляки вірили, що коли лелека починає кружляти над будинком, то в ньому обов`язково мають з`явитися діти. В польських Судетах навіть існувала заборона для незаміжних дівчат дивитися на лелек, тому що вони приносять дітей.

 В Мазовецькому краї вважали, що того, хто завдав шкоди лелеці чекає смерть сина. В інших районах Польщі вважають, що це може призвести до того, що корови будуть доїтися кров`ю. Також вбивство лелеки загрожувало посухою, великими дощами, ураганом, блискавкою, градом та повінню. Коли починалася велика злива поляки говорили : "Після своєї смерті лелека три дні плаче на свого вбивцю.     

Чеська народна міфологія

 У чехів існувало вірування в те, що лелека, що летить по прямій траекторії може бути провісником пожежі.

Кашубська народна міфологія

 З гідно з легендами кашубів, що пояснюють появу дітей, лелека знаходить жаб і закидає їх у будинки через димарі, а з тих жаб, що він знаходить в полі, з`являються селяни, а з тих, що біля моря з`являються рибалки. Про вагітну жінку кашуби говорили : "Лелека змію спустив на її поле, а вона її схопила.  

 За народними прикметами кашубів під час першої зустрічі з лелекою навесні слід було при собі мати гроші, що означало багатство для людини.

 Кашуби вірили, що того, хто завдасть якоїсь шкоди лелеці чекає страшна кара : у цієї людини почнуть народжуватися діти з різними фізичними вадами.  

Міфологія лужичан

 У лужичан побачити лелек, що кружляють над будинком було магічним знаком, що пророкує весілля. Лужичани вірили, що лелека приносить дітей в корзині або в кориті.

 Лужичани вірили, що завдавати будь-якої шкоди лелеці – великий гріх, який загрожує різними нещастями.   

Міфологія південних слов`ян

 У деяких південних слов`ян (зокрема, на сході Сербії та південному-сході Македонії) існувало повір`я, що коли вперше навесні почуєш голос лелеки натщесерце то це "розбиває” того, хто його почув. Тобто людину очікують нещастя : дівчина не зможе вийти заміж протягом року, в будинку буде битися посуд тощо. 

Сербська народна міфологія

 Серби Косово сприймали першого побаченого навесні лелеку як магічний знак. При цьому вони брали трошки землі з-під правої ноги і використовуали її як засіб від блох – посипали нею під своїм ліжком. Серби Косового поля вважали, що коли побачиш першого лелеку коли він ходить по полю, то це означатиме міцне здоров`я. Навпаки, коли він буде стояти нерухомо, то це означає хворобу. Зустріч з чорним лелекою серби Косового поля розцінювали як знак багатого врожаю, а з білим – знак голоду. Також побачивши першого лелеку косовські серби брали землю з-під правої ноги і кидали її у воду. Цю воду вважали дієвим засобом від блох і тому кропили нею усіх рідних та свій дім.  

Македонська народна міфологія

 Македонці вважали великим гріхом завдання шкоди лелекам. Того, хто це зробить очікувала смерть матері. 

У македонців з лелеками пов`язували деякі прикмети. Побачити вперше навесні лелеку, коли він стояв в полі вважалося поганим знаком – буде важкий рік.

Болгарська народна міфологія

 Болгари вважали лелек паломниками (з цим пов`язана одна з його болгарських назв – хаджия), які щороку відвідують Святу землю. Також в легендах стверджується, що восени лелеки відлітають в далеку землю. Тут вони окунаються в священне озеро стають людьми, а навесні, скупавшись в іншому озері знову стають птахами і повертаються, тому що в цій землі Бог заборонив їм виводити пташенят.

 Болгари з району Враци вважали, що лелеки очолюють великі хмари з градом.  

 На північному-заході Болгарії було поширеним повір`я про те, що гніздо лелеки поблизу будинку захищає його від усіх злих духів та сприяєї збагаченню його мешканців.

 З лелеками були пов`язані різні народні прикмети. Особливо вдалим вважалося побачити цього птаха навесні вперше. Болгари північних Родоп вважали, що це знак здоров`я для людини. Але коли він стояв нерухомо, то говорили, що людина, яка його побачила, цілий рік буде лінивою. Під час першої зустрічі з лелекою слід було мати при собі гроші, що мало забезпечити багатий рік. Також побачивши лелеку в софійському районі Болгарії тричі говорили : "Лелека, у тебе хай голова болить, а у мене не болить. Вважалося, що це має загалом додати людині здоров`я.  

 У болгарів Банату існував звичай звертатися до першого лелеки з проханням забезпечити багатий врожай : "Лелека, лелека, по галявині, толочі жито по коліно, щоб зібрати його на слідуючий рік, щоб заповнити комору, половину мені, половину тобі”. В Граово говорили : "Місяць-серпик, тобі борода, мені гаманець!. Вважали, що при цьому лелека несе над будинком невидимий гаманець, який впусте на землю перед ним і в сім`ю обов`язково прийде багатство. Болгари Панагюріште на Благовіщення махали палками і кричали : "Тікайте змії та ящірки, лелеки йдуть!         

Вірменська міфологія.

У вірменській міфології лелека (арагіл) вважався священним птахом, захисником полів і провісником бога-царя Ара Гехецика. Згідно з стародавніми міфами двоє лелек уособлювали собою сонце. В деяких легендах лелеки живуть в якійсь віддаленій країні, де вони люди і займаються землеробством. В певно визначений час вони вдягають пір’я і летять у Вірменію. Перед відльотом вони вбивають одного зі своїх пташенят і приносять в жертву богу.



Категорія: Лелека | Додав: terworld (06.08.2009)
Переглядів: 9676 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.6/7 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: